Рішення № 51825085, 21.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/5883/15

За позовом Приватного акціонерне товариство "Артемівський машинобудівний завод "Вістек", 84500, вул. Артема, 6, м. Артемівська, Донецька обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", 53201, пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення 90 449,67 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Артемівський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про стягнення основного боргу в сумі 75699,74 грн., пені в сумі 14003,31 грн., 3% річних в сумі 746,62 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 08.09.2013 року за № 25 в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 26.08.2015 року, 21.09.2015 року не з'явився.

Відповідача своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за № 5320003108948, 5320003156209 (а. с. 32, 73).

Відповідачем 25.08.2015 року подано до суду клопотання від 21.08.2015 року за № 1524 про відкладення розгляду справи.

Клопотання задоволено ухвалою суду від 26.08.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішено спору у справі № 904/5883/15 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 21.09.2015 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний завод "Вістек", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", як покупцем, укладено договір № 25 за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію матеріально-технічного призначення.

Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару, який поставляється за даним договором, визначається у гривні та зазначена у специфікаціях до даного договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Згідно з п. 2.3 договору ціна товару, зазначена у додатках до даного договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню.

Сума договору складається з сум специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар за даним договором поставляється на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору, згідно Інкотермс 2000.

За приписами п. 3.4 договору разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарну накладну;

- товарно-транспортну накладну (якщо товар поставляється залізницею або автомобільним транспортом);

- податкову накладну;

- сертифікат якості виробника;

- інші документи (за необхідності: паспорт, інструкцію з експлуатації тощо);

- документи, обумовлені відповідною специфікацією до договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника у порядку і строки, передбачені відповідною специфікацією. При оплаті з відстроченням платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Даний договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015 року, а в частині невиконаних зобов'язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (специфікація № 25/25 від 01.01.2015 року).

Відповідно до специфікації № 25/25 від 01.01.2015 року визначено, що загальна вартість товару за даною специфікацією складає 75811,44 грн. з врахуванням ПДВ; умови оплати - 100% вартість партії товару перераховується на поточний рахунок постачальника впродовж 30 календарних днів з моменту поставки товару та/або партії товару й надання постачальником рахунку (а. с. 14).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар (електроди) на загальну суму 75699,74 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною № 118/15 від 23.01.2015 року, товарно-транспортною накладною № Р118/15 від 23.01.2015 року, довіреністю від 22.01.2015 року за № 10526 (а. с. 16-20).

Отже, згідно специфікації до договору, за поставкою згідно видаткової накладної № 118/15 від 23.01.2015 року строк оплати настав 21.02.2015 року.

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач не розрахувався з позивачем; сума боргу відповідача перед позивачем склала 75699,74 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено наступне: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому суд зважає на відсутність заперечень відповідача щодо отримання останнім рахунку або інших документів згідно п. 3.4 договору та вважає за доцільне зазначити наступне:

Відповідно до п. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено наступне: продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Доказів виставлення відповідачем позивачу розумного строку для передання документів не було надано в зв'язку з чим суд приходить до висновку про отримання таких документів відповідачем.

За приписами п. 7.5 договору у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більш, ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

В позовних вимогах про стягнення з відповідача пені в сумі 14003,31 грн. за загальний період з 22.02.2015 року до 22.06.2015 року належить відмовити виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи приписи п. 7.5 договору сторони у договорі не встановили конкретний розмір пені, а лише визначили, що пеня повинна бути не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року у справі № 904/1219/14, від 25.09.2014 року у справі № 904/4172/14.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 746,62 грн. за період з 23.02.2015 року до 22.06.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Приватного акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "Вістек" (84500, м. Артемівськ, вул.Артема, 6, код ЄДРПОУ 31226457) 75699 (сімдесят пять тисяч шістсот девяносто девять) грн. 74 коп. - основного боргу, 746 (сімсот сорок шість) грн. 62 коп. - 3% річних, 1544 (одна тисяча пятсот сорок чотири) грн. 15 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 28.09.2015 року.

Суддя ОСОБА_2