Ухвала суду № 51824919, 29.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 вересня 2015 року Справа № 910/4376/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Акулової Н.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 27.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі№ 910/4376/15-г господарського суду міста Києваза позовомФізичної особи-підприємця Недашківської Валентини Миколаївни доМоторного (транспортного) страхового бюро України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"простягнення 12 109,46 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Моторним (транспортним) страховим бюро України касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/4376/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

У п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК України).

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111ГПК України до касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги третій особі у справі - Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", що підтверджується актом Вищого господарського суду України від 28.09.2015 № 08.03-14/125.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 38156 від 13.07.2015 у графі "Призначення платежу" якого зазначено: "22030004;910/4376/15. Суд.збір за под.кас.скарги за поз. ФОП Недашківської до МТСБУ,Вищий господ.суд України, з-но ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір".Без ПДВ".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором (за оскарження якого саме судового рішення сплачується судовий збір).

З огляду на викладене, платіжне доручення № 38156 від 13.07.2015, надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, у чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Вимоги п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України Моторним (транспортним) страховим бюро України не дотримано, оскільки у поданій касаційній скарзі не вказано, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/4376/15-г підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/4376/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Н.В. Акулова

С.Р. Шевчук