Ухвала суду № 51823137, 10.03.2015, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/3177/14-к

Номер провадження №1-кп/318/7/2015

У Х В А Л А

"10" березня 2015 р. м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.; за участю: прокурора Тарабукіна Є.Ю., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 КК України.

Захисник звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Обвинувачений заявлене клопотання підтримав.

Прокурор у задоволенні заявленого клопотання просив відмовити.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи приходить до такого висновку.

Згідно приписів ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Ухвалою слідчого судді Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07.08.2014 р. відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвалою Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 31.10.2014 р. до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвалою Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24.12.2014 р. строк тримання під вартою ОСОБА_2 був продовжений на 60 діб. Ухвалою Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.02.2015 р. строк тримання під вартою ОСОБА_2 був продовжений на 30 діб.

Станом на 10.03.2015 р. у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 допитані всі свідки обвинувачення та потерпіла ОСОБА_3 Потерпілий ОСОБА_4 в судові засідання неодноразово не з'являвся, про причини неявок суд не повідомляв, згідно матеріалів кримінального провадження його оголошено в розшук. Згідно повідомлення сільського голови с. Водяне ОСОБА_5 від 13.02.2015 р. № 02-01-32/89, яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_4 в с. Водяному, на території якого було вчинено дане кримінальне правопорушення, не зареєстрований, домоволодіння не має, місце його перебування невідоме.

На теперішній час ОСОБА_2 позбавлений можливості незаконно впливати на свідків і потерпілих та знищити речі, які мають значення для кримінального провадження. Будь-які докази того, що ОСОБА_2 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не наведено. Одного лише зазначення про необхідність залишення застосування раніше обраного запобіжного заходу про те, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та негативно характеризується, без достатнього обґрунтування є недостатньо. Крім того, застосовуючи до обвинуваченого найбільш суворий запобіжний захід, прокурором не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки, як відсутні докази і того, що ОСОБА_2 вчинятиме інші кримінальні правопорушення або переховуватиметься від суду.

Таким чином, в матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні джерела доказів, визначені ч. 2 ст. 84 КПК України, на підставі яких можливо встановити наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Єдиною підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачено ч. 2 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_2 тримається під вартою з 07.08.2014 р., тобто понад 7 місяців. Згідно п.п. 79, 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. (Заява № 40107/02) зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. При цьому розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися у кожному окремому випадку, залежно від особливостей конкретної справи. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів наявності ризиків переховування ОСОБА_2 від суду (підозрюваний особисто запевнив суд, що у нього відсутні будь-які підстави ухилятися від органів досудового слідства чи суду та він буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки) та можливості будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду, це означає, що виконання його обов'язку як обвинуваченого з'являтися до суду за викликом, передбаченого ч.7 ст.42 КПК України, може бути забезпечено за допомогою менш суворого засобу, ніж тримання під вартою, а саме - застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив у п. 15 листа від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування і судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період на підставі ухвали. Суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо. Тобто наведений ВССУ перелік випадків не є вичерпним.

Водночас Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнав правильною практику суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла.

До суду звернулася ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський р-н, с. Водяне, провул. Степовий, буд. № 9 і є власником домоволодіння, що знаходиться за зазначеною адресою, із заявою про те, що вона дає згоду на реєстрацію ОСОБА_2 у належному їй житлі в разі зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Таким чином, наявні достатні підстави змінити запобіжний захід ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

Враховуючи вищенаведені обставини, тяжкість злочинів, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, особу обвинуваченого, стійкість соціальних звязків (не одружений, осіб на утриманні не має, ніде не працює), будучи раніше засудженим, у якого судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та знову умисно вчинив злочини, і приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається захисник у своїх доводах, дають достатні підстави суду вважати, що передбачені ст. 177 КПК України ризики у даному кримінальному провадженні значно зменшилися, і вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого приписами КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а суд приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися у кримінальному провадженні, є застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати місце помешкання на території домоволодіння за адресою: Запорізька обл., Камянсько-Дніпровський р-н, с. Водяне, провул. Степовий буд. 9.

В силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Поряд з цим, з метою виконання завдань, які має досягти суд під час кримінального провадження, повного та обєктивного проведення судового розгляду, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. суд також вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 194, 201, 202, 309, 350, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під варти на домашній арешт задовольнити.

Змінити запобіжний захід з тримання під варти на домашній арешт щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати місце помешкання на території домоволодіння за адресою: Запорізька обл., Камянсько-Дніпровський р-н, с. Водяне, провул. Степовий буд. 9.

ОСОБА_2 негайно доставити до місця проживання за вищевказаною адресою і звільнити з-під варти.

Зобов'язати обвинуваченого з'являтися за кожною вимогою суду протягом дії запобіжного заходу.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на ОСОБА_2 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до осіб, що здійснюють судове слідство у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися з території домоволодіння, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 08 травня 2015 року.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до обвинуваченого може бути застосовано більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2-х мінімальних розмірів заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Камянсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_7 та на начальника Камянсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області підполковника міліції ОСОБА_8

Копію ухвали для виконання направити начальнику Вільнянського слідчого ізолятора № 11 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області та начальнику Камянсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Васильченко