Постанова № 51822888, 29.09.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5575/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

при секретарі Круговій Ю.С.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кравченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому зазначив, що 14 вересня 2015 року заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою О.В. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КпАП України у зв'язку з несплатою єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2015 року в сумі 37745,34 грн. по граничному строку сплати 20 липня 2015 року, чим порушено п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв*язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 гривень. Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки при її винесенні не були враховані надані ним пояснення щодо недофінансування КП «Костянтинівське трамвайне управління», існуючої кредиторської заборгованості, збитковість підприємства, що свідчить про відсутність у діях позивача умислу відносно вчинення правопорушення. Крім того, починаючи з 13 січня 2015 року на території КП «Костянтинівське трамвайне управління» було розміщено військову частину польова пошта В4750, форс-мажорні обставини у зв*язку з чим засвідчені Донецькою торгово-промисловою палатою. Також, до платників єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не повинна застосовуватися відповідальність за його несплату у зв*язку зі звільненням від цього обов*язку в силу закону. Просив скасувати постанову серія АА № 187422 від 14 вересня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАП, закривши справу про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Кравченко В.О. заперечував проти позову, надавши письмові заперечення, та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що відповідно до ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов*язкове соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов*язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Крім того, зазначив, що посилання позивача на те, що до платників єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не повинна застосовуватися відповідальність за його несплату у зв*язку зі звільненням від цього обов*язку в силу закону, є необґрунтованими, оскільки перелік населених пунктів, на території яких проводиться АТО, на теперішній час не затверджено у передбаченому законом порядку, і тому наявність сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати у такому випадку не дає підстав для звільнення від відповідальності позивача. Також, зазначив, що доводи позивача про відсутність його вини та умислу у скоєнні даного адміністративного правопорушення є необгрунтованими, так як він усвідомлював незаконний характер своїх дій або бездіяльності. Вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідає вимогам закону.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 14 вересня 2015 року, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АА №576404 від 02 вересня 2015 року (а.с. 3), заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівника Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління», згідно якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.5 КпАП України, а саме за несплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2015 року в сумі 37745,34 грн. по граничному строку сплати 20 липня 2015 року, до адміністративного стягнення у вигляді штрафу 2550 гривень (а.с. 4).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

В силу вимог ст. 293 КУпАП під час розгляду позову про скасування постанови перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність.

Згідно зі ст.. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В супереч вищезазначеним вимогам, в судовому засіданні не доведено, що при розгляді посадовою особою справи відносно позивача були враховані усі норми діючого законодавства, які регулюють порядок розгляду даної категорії справ. Суд дійшов висновку, що відповідачем не були дослідженні всі обставини справи, оскільки до позову ОСОБА_1 додав копію рішення Костянтинівської міської ради № ІV/14-346 від 29 червня 2004 року про утворення та реєстрацію комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» (а.с. 10), розпорядження Костянтинівського міського голови №237-р від 12 липня 2004 року (а.с. 13), акт прийому передачі майна КП «КТУ» у комунальну власність від 11 серпня 2004 року (а.с. 12), Статут КП «КТУ» (а.с. 6-9), що свідчить про те, що підприємство є комунальним та фінансується з міського бюджету.

Із міського бюджету підприємство КТУ («Костянтинівське трамвайне управління») не отримує в повному обсязі відповідно до договору «Про організацію надання транспортних послуг з перевезення електричним транспортом» необхідні кошти, є збитковим; станом на 20 липня 2015 року на підприємстві існує кредиторська заборгованість в загальному розмірі 2798305,9 грн.; наявні кошти витрачає на виплату в першу чергу заробітної плати працівникам підприємства (а.с. 15, 18), про що наголошував позивач у скарзі на адресу в.о. начальника ГУ ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2015 року (а.с. 19).

Як вбачається з довідки від 20 квітня 2015 року № 450 Міноборони України, на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»» від 14 квітня 2014 року, на території комунального підприємства КП «Костянтинівське трамвайне управління» починаючи з 13 січня 2015 року за адресою м. Костянтинівка вул. Строітельна 50, розміщена військова частина польова пошта В4750 (а.с. 14), що також не взято до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

В сукупності статті 10 і 11 КУпАП становлять суб'єктивну сторону складу правопорушення.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено, що позивач мав можливість і повинен був з наявних коштів сплатити відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» необхідні суми до бюджету, як посадова особа підприємства. ОСОБА_1, як керівник КП «КТУ» своїми діями чи бездіяльністю не сприяв вчиненню даного адміністративного правопорушення і не мав реальної можливості запобігти порушенню вимог зазначеного Закону, несвоєчасна сплата вказаного внеску відбулась з незалежних від нього причин. Таким чином, позивачем не допущено ні умислу, ні необережності, а тому відсутній склад правопорушення, за вчинення якого його притягнуто до відповідальності.

Крім того, оскаржувану постанову складно за ознаками ч.5 ст. 165-1 КупАп, тоді як вона взагалі не містить даних про попереднє притягнення позивача по справі протягом останнього року до адміністративної відповідальності, з посиланням на номер та дату такої постанови.

Щодо пояснень представника відповідача про те, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, суд зазначає, що обов'язок своєчасно сплачувати єдиний внесок та нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені покладений беззаперечно на КП «КТУ», проте позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення не вчинено.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення АА № 187422 від 14 вересня 2015 року відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 165-1 КУпАП.

В той же час, вимоги позивача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю у його діях складу правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки в силу вимог ст. 162 КАС України такі повноваження у адміністративного суду відсутні.

Напідставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 71, 86, 94, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення АА № 187422 від 14 вересня 2015 року, складену заступником начальника Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області Чепраковою О.В. відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 165-1 КУпАП.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова згідно ч.2 ст.171-2 КАС України оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 вересня 2015 року. Постанову в повному обсязі складено 02 жовтня 2015 року.

Суддя