Ухвала суду № 51822186, 02.10.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа 174/666/15-к п/с 1-кс/174/121/2015

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2015 року м. Вільногірськ

Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області

Ілюшик І.А., при секретарі судового засідання Заіка А.В., за участі прокурора Тимченко С.М., слідчого Мушик В.В., представників заявника Лупашко В.Ю., Пойденко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області скаргу комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірська» на дії слідчого під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015040150000287,-

ВСТАНОВИЛА:

29.07.2015 року до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшла скарга комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірська» (далі - КП «Теплові мережі») на дії слідчого під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015040150000287, яка обґрунтована тим, що 16.07.2015 року, близько 13 год. 45 хвл., працівниками Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зупинено вантажний автомобіль, який на виконання чинної господарської угоди перевозив належний підприємству металобрухт, який складався з непридатних до використання задвижок у кількості 10 шт., 1-го вентеля, некондиційних металевих труб в кількості 20 шт., 185, 12 метрів погонних. Вказані труби було опечатано печаткою органу досудового слідства та вивантажено на території підприємства, якому належав транспорт. Зазначений вище металобрухт фігурує у кримінальному провадженні № 12015040150000287 від 17.07.2015 року, досудове слідство по якому проводиться слідчим Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Мушиком В.В.

В скарзі зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 КПК України. Факт передання тимчасово вилученого майна повинно засвідчуватись протоколом, слідчим, що здійснив тимчасове вилучення майна повинен негайно скласти відповідний протокол. Тимчасове вилучення майна здійснюється до вирішення питання про арешт майна або його повернення та в силу вимог ст. 211 КПК України не може перевищувати 72 години з моменту вилучення. В порушення вимог ст. 209 КПК присутньому на місці вилучення майна копія протоколу слідчої дії не вручалась, права власника майна не роз'яснювались, керівництву підприємства не роз'яснювалось та не забезпечувалось право на допомогу адвоката при здійсненні процесуальної дії, підстави вилучення майна не роз'яснювались, що є порушенням норм чинного КПК України та інтересів підприємства. За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасове вилучення майна можливе лише щодо підозрюваної особи, однак про підозру нікому з працівників КП «Теплові мережі» не повідомлялось.

Скаржник вважає, що тимчасове вилучення майна органом досудового слідства було здійснено з порушенням норм КПК в зв'язку з чим майно слід повернути власнику. Тому скаржник просить зобов'язати слідчого органу досудового слідства Вільногірського МВ ГУМВС Мушика В.В. повернути КП «Теплові мережі м. Вільногірська» тимчасово вилучене у підприємства майно - металобрухт, який складається із: задвижки у кількості 10 шт., вентиль 1 шт., металопрокат в асортименті (металеві труби) в кількості 20 шт., 185, 12 метрів погонних.

В судовому засіданні представники КП «Теплові мережі м. Вільногірська» пояснили, що при проведенні тимчасового вилучення майна були порушені норми КПК України. Майно може бути тимчасово вилучено не більше ніж на 72 години, однак воно безпідставно утримується вже два місяці. Належним чином це вилучення не оформлено і на зберігання не передано. Тобто дії слідчого є неправомірними, а майно має бути повернуто підприємству.

Директор КП «Теплові мережі м. Вільногірська» пояснила, що інвентаризація по підприємству не проводилась, акту приймання-передачі при прийнятті її на посаду складено не було, документи на металобрухт на підприємстві відсутні, оскільки вилучені слідчим.

Прокурор прокуратури м. Вільногірська Тимченко С.М. та слідчий Мушик В.В. в задоволенні скарги просили відмовити з тих підстав, що вимоги ст. 169 КПК України не порушені, тимчасово вилучені речі визнані речовими доказами за постановою слідчого від 17.07.2015 року.

Судом встановлено, що 16.07.2015 року близько 13 год. 45 хвл. працівниками Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зупинено два вантажні автомобілі, які перевозили металобрухт, який складався з задвижок у кількості 10 шт., 1-го вентеля, металевих труб в кількості 20 шт., 185, 12 метрів погонних.

За фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040150000287 від 17.07.2015 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

З протоколу огляду місця події від 16.07.2015 року, складеного слідчим Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Пільгуй І.Ю. в присутності двох понятих та за участі водіїв автотранспортних засобів вбачається, що проведено огляд автомобілів та під час огляду вилучено до Вільногірського МВ задвижки у кількості 11 штук та труби 20 шт. Слідчий Мушик В.В. в судовому засіданні пояснив, що один вентиль в протоколі вказано, як задвижка, тому зазначено, що вилучено 11 задвижок.

Огляд проводився на підставі рапорту чергового та доручення про перевірку дій посадових осіб КП «Теплові мережі».

Згідно розписки від 17.07.2015 року вказане майно передане на зберігання на території ТОВ «Вільногірський завод ЗПВ».

Відповідно до протоколу огляду місця події від 20.07.2015 року за участі представника підприємства Пойденко Л.А. оглянуті задвижки у кількості 11 штук та 20 труб.

Щодо доводів скарги, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, є предметом кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що твердження представників КП «Теплові мережі» про те, що тимчасове вилучення майна можливо щодо підозрюваної особи не грунтується на положення ч. 1 ст. 167 КПК України, оскільки відповідно до буквального тлумачення змісту наведеної норми майно, яке відповідає критеріям, визначеним частиною другою цієї статті, повинно вилучатися незалежно від того, хто являється його власником, чи має підозрюваний або інша особа (в його чи у власних інтересах) реальну можливість ним розпорядитися та чи належить воно підозрюваному чи іншій особі на час вилучення.

Предмети, які можуть бути речовими доказами виявляються під час проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, огляду. Після того як слідчий, прокурор встановлять належність предметів до кримінального провадження складається мотивована постанова про приєднання предметів до справи як речових доказів.

Твердження в скарзі про те, що вилучення майна, тобто в даному випадку при огляді транспортних засобів, мало здійснюватись в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 КПК України є помилковим, оскільки ці норми застосуються лише при затриманні фізичних осіб, що в даному випадку не мало місце. Положення ст. 211 КПК України регулюють питання строку затримання особи без ухвали слідчого судді і в даному випадку не застосовуються.

Питання щодо тимчасового вилучення майна регулюються ст.ст. 167-169, 236, 237 КПК України.

Аналіз змісту ст. 168 КПК у взаємозв'язку з відповідними нормами ст. 236, 237 КПК України показує, що тимчасово вилученим може вважатися лише майно, яке одержане в результаті: 1) затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 КПК; 2) обшуку; 3) огляду. При цьому тимчасово вилученими вважаються при огляді - речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Згідно положень ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

В даному випадку твердження в скарзі про те, що під час вилучення майна були порушенівимоги ст. 209 КПК України є помилковим, оскільки під час проведення огляду місця події будь-яка фізична особа затримана не була, що підтверджується наданим протоколом від 16.07.2015 року.

Приписи ч. 2 ст. 237 КПК України передбачають, що для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження.

З пояснень представників КП «Теплові мережі» вбачається, що під час огляду місця події 16.07.2015 року вони або інші робітники підприємства присутні не були. Слід зазначити, що, виходячи з положень наведеної норми, їх участь під час проведення огляду не була обов'язковою. Тому посилання в скарзі на те, що присутньому на місці вилучення майна копія протоколу слідчої дії не вручалась, права власника майна не роз'яснювались, керівництву підприємства не роз'яснювалось та не забезпечувалось право на допомогу адвоката при здійсненні процесуальної дії, підстави вилучення майна не роз'яснювались суд не може прийняти до уваги.

Протокол огляду місця події від 16.07.2015 року оглянуто в судовому засіданні.

Слід звернути увагу на те, що майно було вилучено саме під час проведення огляду місця події 16.07.2015 року в присутності водіїв автомобілів, які оглядались, що підтверджується їх підписами та підписами понятих і не на території підприємства КП «Теплові мереж м. Вільногірська». Огляд проведено відповідно до положень ст. 237 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК речі та документи, вилучені в ході огляду, за виключенням тих, які не відносяться до предметів, що вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Це положення є загальним для всіх видів огляду (місцевості, приміщень, речей, документів).

За змістом ст.ст. 167, 169 КПК України вказане майно має бути або арештованим, або повернутим особі, у якої воно вилучено.

Слід зазначити, що в даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а за змістом ч. 1 ст. 170 КПК України не можна накласти арешт на майно особи, яка не є підозрюваною.

Тимчасово вилучене майно згідно з вимогами ст. 169 КПК України повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

4) у разі скасування арешту.

В даному випадку постанова прокурора про повернення тимчасово вилученого майна не виносилась. Питання про арешт майна перед судом не ставилось, тому положення п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 169 КПК України в даному випадку не могли бути застосовані.

Слід зазначити, що за приписами ч. 6 ст. 173 КПК України якщо слідчий суддя не розгляне клопотання про арешт тимчасово вилученого майна протягом сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, то таке майно повертається особі у якої воно було вилучено. Однак в даному випадку це правило не може бути застосовано, виходячи з викладеного вище.

На теперішній час задвижки у кількості 10 шт., вентель 1 шт, металопрокат в асортименті (металеві труби) в кількості 20 шт, 185, 12 метрів погонних визнані речовими доказами.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України при ухваленні вироку суд вирішує питання щодо речових доказів, тобто щодо їх повернення в разі наявності для того законних підстав. Також питання щодо речових доказів може бути вирішено при закритті кримінального провадження.

У п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Слід зазначити, що бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.

Проаналізувавши зміст поданої скарги, суд дійшов висновку, що в даному випадку оскаржуються дії слідчого щодо тимчасового вилучення майна, натомість порушень слідчим вимог ст. 169 КПК України не встановлено.

Виходячи з цього, в задоволенні скарги має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні скарги комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірська» на дії слідчого під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015040150000287 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали разом із скаргою надіслати особі, яка подала скаргу.

Слідчий суддя І.А.Ілюшик