Ухвала суду № 51818372, 28.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/2209/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/4643/15 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: представника ОСОБА_2, ОСОБА_3-

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця ОСОБА_5. при процедурі формування черговості задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні шляхом віддання пріоритету вимогам стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами, які відносяться згідно пункту 2 частини 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» до третьої черги, перед вимогами стягувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо відшкодування їм збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення, а також у зв'язку з втратою годувальника, які згідно пункту 3 частини 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» відносяться до другої черги.

Просять визнати такі дії незаконними та зобов'язати державного виконавця ОСОБА_5. при процедурі формування черговості задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні задовольнити в порядку другої черги вимоги стягувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо відшкодування їм збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення, а також у зв'язку з втратою годувальника, тобто перед вимогами інших стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами, які відносяться до третьої черги.

Скаргу мотивують тим, що згідно відповіді від 30.04.2015 року вих. № 6379 Галицького відділу державної виконавчої служби Львівськогого міського управління юстиції на інформаційний запит від 24.04.2015 року державним виконавцем відділу ОСОБА_5 розпочато процедуру формування черговості задоволення вимог стягувачів, у відповідності до ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зазначено, що вимоги стягувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 будуть задоволені згідно ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у другу чергу, тобто після задоволення у першу чергу вимог стягувачів, щодо стягнення невиплаченої заробітної плати.

Вважають такі дії державного виконавця незаконними, оскільки вони суперечать вимогам ч.1 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження», так як заявникам видано виконавчі листи про стягнення на їхню користь відшкодування за завдану матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що передує по черговості задоволенню вимог працівників, пов'язаних з трудовими правовідносинами.

Оскаржуваною ухвалою суду скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії державного виконавця - задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця ОСОБА_5. при процедурі формування черговості задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні шляхом віддання пріоритету вимогам стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами, перед вимогами стягувачів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Зобов'язано державного виконавця ОСОБА_5. при процедурі формування черговості задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні діяти у відповідності до вимог ч.1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» та задовольнити вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо відшкодування їм матеріальної шкоди, завданої злочином перед вимогами інших стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами.

Ухвалу суду оскаржив Галицький відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження № 43473363 в склад якого входять наступні виконавчі провадження: № 43221878 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ УІСК «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_3 7876,06 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину; № 43421828 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_6 в розмірі 50000 грн; №4321813 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ УІСК «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_6, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2755, 14 грн. Внаслідок реалізації майна ПАТ УІСК «Інвестсервіс» на депозитні рахунки Галицького відділу державної виконавчої служби надійшли грошові кошти, яких недостатньо для задоволення всіх майнових вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, а тому державний виконавець ОСОБА_5 при процедурі формування черговості задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні віддав пріоритет вимогам стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами, перед вимогами стягувачів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Було враховано, що сума стягнення за виконавчим листом № 2/463/564/13 на користь ОСОБА_3 у розмірі 7786,06 грн. є стягненням страхового відшкодування, а не безпосередньо шкоди, завданої каліцтвом або смертю особи.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволені скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3

Учасник цивільного процесу - Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про місце, день і час слухання справи повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційної інстанції його представник не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника скаржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» провадження являється завершальною стадією судового провадження.

Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Закону України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, при примусовому виконанні рішень суду державний виконавець має діяти на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено, на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 43473363 в склад якого входять наступні виконавчі провадження: № 43221878 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ УІСК «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_3 7876, 06 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину; № 43421828 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_6 в розмірі 50000 грн; виконавче провадження №4321813 з примусового виконання виконавчого листа 2/463/564/13, виданого 18.12.2013 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ПАТ УІСК «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_6 у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2755, 14 грн.

Як вбачається з відповіді Галицького відділу державної виконавчої служби від 30.04.2015 року № 6379, у першу чергу будуть задоволені вимоги стягувачів щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, у другу чергу - вимоги про стягнення з ПАТ «Інвестсервіс» в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с. 8, 9).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Як вбачається з копії рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2013 року (а.с.6-7) та копій виконавчих листів №2/463/564/13, виданих 18.12.2013 року Личаківським районним судом м.Львова (а.с.3-5) вимоги заявників до ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс» стосуються відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину та у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, у відповідності до вимог ч.1 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені вище вимоги задовольняються у другу чергу, в той час як вимоги пов'язані з трудовими правовідносинами підлягають задоволенню у третю чергу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскаржувана діяльність допущена державним виконавцем у супереч покладених Законом України «Про виконавче провадження» обов'язків та визнав його дії незаконними.

Висновки районного суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування ухвали районного суду, посилання у скарзі висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ст. ст. 209-210 ЦПК України, підстави для її скасування та постановлення нової ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.