Ухвала суду № 51817722, 30.09.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3161/15-к

Провадження №1-кп/463/251/15

УХВАЛА

судового засідання

30 вересня 2015 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань Миличук У.Р.

з участю прокурора Чухрія О.М.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12015140040002000 від 30.06.2015р., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Хитрейки Жовківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, об'єднане в одне провадження з кримінальним провадженням №12015140040001825 від 13.06.2015р. відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.-

встановив:

ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 05.08.2015 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою з 07 серпня 2015 року до 05 жовтня 2015 року.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявив клопотання про постановлення ухвали про невідкладне скерування ОСОБА_3 як ВІЛ-інфікованої особи до спеціалізованого закладу для проведення лікування - антиретровірусної терапії та замісної підтримувальної терапії, оскільки така не надається в умовах слідчого ізолятора, у зв'язку з чим просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України на даний час не змінилися, а тому обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою, а в задоволенні клопотання захисника - відмовити.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_2 та захисник останнього ОСОБА_4 клопотання захисника ОСОБА_5 підтримали.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, обставини, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися, зокрема, те, що протиправні дії обвинуваченого носять систематичний характер, останній неодноразово судимий, інкриміновані йому дії вчинені за попередньою змовою групою осіб відносно жінки, яка перебувала в стані вагітності, в присутності її малолітньої дитини, тому суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК, не відпали, тому з метою унеможливити переховування обвинуваченого від суду, а також здійснення незаконного впливу на потерпілу, інших учасників кримінального процесу, наявна необхідність у збереженні запобіжного заходу - тримання під вартою, із зазначенням визначеного строку.

При цьому, судом враховано, що обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано із визначенням застави, після внесення якої обвинувачений буде звільнений з-під варти, разом з тим внесення такої забезпечить виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

Крім цього, суд вважає безпідставним клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який для проходження обвинуваченим як особою ВІЛ-інфікованою лікування у спеціалізованому медичному закладі, оскільки як вбачається з відповіді Комунального закладу Львівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом від 19.08.2015р. №1459/03 ОСОБА_3 від проходження лікування 28.01.2013 року відмовився.

Разом з тим, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою не позбавляє останнього можливості проходити відповідне лікування в умовах слідчого ізолятора, оскільки забезпечення диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії (далі - АРТ) серед, зокрема, осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, які утримуються в слідчих ізоляторах, регулюється Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 05.09.2012 № 692/775/1311/5, відповідно до п.п.3.8, 3.9 якого адміністрація установи виконання покарань та слідчого ізолятора забезпечує організацію диспансерного спостереження та надання медичної допомоги узятим під варту та засудженим, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, відповідно до Клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 липня 2010 року № 551; створює та забезпечує функціонування інфекційних відділень для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.199, 331 КПК України, -

ухвалив:

в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід - тримання під вартою на 2 місяці, починаючи з 30.09.2015р. до 29.11.2015р.

Копії ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3, прокурору, направити в установу виконання покарань №19 УДПтСУ у Львівській області.

Суддя: Р.Я. Головатий