Ухвала суду № 51814898, 28.09.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/9745/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Куцина М.М.

суддів - Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.

при секретарі - Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2015 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Рахівської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2015 року у задоволенні клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали із-за порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану ним ухвалу та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що забезпечення позову дасть змогу позивачу реалізувати рішення суду у даній справі та зареєструвати за собою право власності на спадкове майно без будь-яких перешкод у вигляді незаконної забудови.

У запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_8 в інтересах відповідача ОСОБА_6 зазначає, що у заяві про забезпечення позову відсутні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності такого забезпечення. Просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2015 року - залишити без змін.

Представник апелянта - ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

Представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони не з'явилися в судове засідання апеляційної інстанції. Судова колегія вважає, що на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України може розглянути справу без їх участі, так як вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися по справі, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що така є необґрунтованою, а також не містить підтверджених належними доказами підстав, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Рахівської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно.

В подальшому, представник позивача - ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення проведення будівельних, земляних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та заборони відповідачу ОСОБА_6 проведення таких будівельних робіт на площі забудови автогаража, який прилягає до сараю (літера по плану «Б», право власності на яких зареєстровано за ОСОБА_2), дозвіл на будівництво якого надано рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради народних депутатів №268 від 24.11.1982 року.

Заяву мотивовано тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову позивач буде змушений звертатися з новим позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні своїм майном та знесення незаконної забудови. Забезпечення позову дасть змогу позивачу реалізувати рішення суду у даній справі та зареєструвати за собою право власності на спадкове майно без будь-яких перешкод у вигляді незаконної забудови.

Разом з тим, ні сама заява, ні матеріали позовної заяви не містять, а заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, так як позивачем не доведено те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються й не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити і залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: