Ухвала суду № 51813567, 01.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/964/2015(м)

221/1839/15-ц

Категорія: 48 Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С. Доповідач Супрун М.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Супрун М.Ю.

суддів : Мироненко І.П., Баркова В.М.,

при секретарі: Собецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 17 липня 2015 року про залишення без руху заяви про забезпечення доказів та позову в частині визначення судових витрат,

в с т а н о в и в:

25 червня 2015 року ОСОБА_1, після звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, подала заяву про забезпечення позову та доказів, в якій просила суд витребувати у відповідача докази, накласти арешт на спірне майно та заборонити відповідачу вчиняти певні дії.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 17 липня 2015 року зазначена заява позивачки залишена без руху з тих підстав, що ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, а також не довела наявність в неї неможливості подання доказів.

З вказаною ухвалою суду не погодилась позивачка і подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила оскаржуване нею судове рішення змінити та задовольнити її заяву про забезпечення позову та доказів.

Представник позивачки ОСОБА_3, діючий за довіреністю, в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Позивачка та відповідач надали до суду заяви, в яких просили справу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Зі змісту п.2 ч.1.ст. 312 ЦПК України вбачаться, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує її, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Залишаючи заяву про забезпечення позову та доказів ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка згідно вимог закону зобов'язана оплачувати судовий збір.

Такого висновку суд дійшов з порушенням вимог процесуального права.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Зі змісту ч. 2 ст. 134 ЦПК України випливає, що до заяви про забезпечення доказів застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно роз'яснень, викладених в п. 8 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати

у цивільних справах», сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги те, що позивачка подала клопотання про витребування доказів в порядку ст. 168 ЦПК України, суд першої інстанції безпідставно зобов'язав її сплачувати судовий збір.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 4 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже при недодержанні заявником вимоги про сплату судового збору при поданні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не мав підстав для залишення цієї заяви без руху.

Таким чином, залишення заяви позивачки про забезпечення позову та доказів без руху з підстав несплати судового збору є необґрунтованим, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині визначення судових витрат постановлена без додержання вимог закону і підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 17 липня 2015 року про залишення без руху заяви про забезпечення доказів та позову в частині визначення судових витрат скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді