Рішення № 51813400, 22.09.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/8881/15-ц

Номер провадження №2/243/4628/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

«22» вересня 2015 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі Жмарьові П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Артемвугілля», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Артемвугілля», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 21 липня 2003 року перебував з відповідачем у трудових відносинах. Заборгованість по заробітній платі на момент звернення до суду складає згідно довідки №236 від 17 липня 2015 року 11310 грн. 02 коп. Заборгованість по заробітній платі утворилася в період: серпень 2014 року 4877 грн. 20 коп., вересень 2014 року 44 грн. 66 коп., жовтень 2014 року - 3443 грн. 05 коп., листопад 2014 року 2945 грн. 11 коп. У звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати сума заборгованості відповідно до Закону України № 2050 -111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року підлягає компенсації: серпень 2014 року 2731 грн. 23 коп., вересень 2014 року - 22 грн. 78 коп., жовтень 2014 року 1652 грн. 66 коп., листопад 2014 року 1325 грн. 30 коп. У добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити йому заробітну плату, мотивуючи тим, що на підприємстві відсутні грошові кошти. Вважає, що відсутність грошових коштів на підприємстві не звільняє відповідача від обовязку виплачувати йому заробітну плату та відшкодувати збитки. При цьому, не виплативши йому своєчасно належні суми, відповідач порушив законні права позивача, заподіявши йому тим самим моральну шкоду. Моральна шкода, виявилася у тому, що це позбавило ОСОБА_1 можливості придбати речі першої необхідності, своєчасно проводити виплати коштів за навчання в університеті. У звязку з чим порушився нормальний уклад життя позивача. Моральна шкода, заподіяна відповідачем шляхом порушення законних прав позивача складає 30 000 грн., що є для позивача значним збитком.

Просить суд стягнути з державного підприємства «Артемвугілля» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року у сумі 11 310 грн. 02 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати у сумі 5731 грн. 97 коп., у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 850 грн. 00 коп.

В судове засіданняпозивач ОСОБА_1не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 3).

Представник відповідача ДП «Артемвугілля» в судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 18).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 03 січня 2008 року по 20 квітня 2015 року працював у відповідача ДП «Артемвугілля», згідно копії трудової книжки АХ №801663 ( а.с. 12).

З серпня 2014 року ДП «Артемвугілля» припинило виплачувати працівникам заробітну плату.

За період часу з серпня 2014 року по листопад 2014 року включно заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем склала 11 310 гривень 02 коп., згідно Довідки № 236 від 17 липня 2015 року ( а.с. 9).

Вирішуючи питання стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі, суд виходить з того, що відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника витрата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з підприємства 20 квітня 2015 року, заборгованість по заробітній платі складає 11 310 грн. 02 коп., між сторонами відсутній спір з приводу розміру заробітної плати, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання стосовно стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, суд приходить до висновку, що вимоги необґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленому чинним законодавством.

Згідно дост. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не додано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості, та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації.

Крім того, діяпостанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року за № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати»- поширюється тільки на працюючих робітників, але ж ніяк не на звільнених. За таких підстав в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. 00 коп., підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як встановленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків(втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у звязку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем, а має самостійне юридичне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно дост. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка

завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Протиправними діями відповідача ДП «Артемвугілля» - дійсно були порушені трудові права позивача, що вимагало від ОСОБА_1 додаткових зусиль, у звязку з порушенням звичайного укладу його життя, але суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн. 00 коп. підлягають зменшенню до розміру 1000 грн. 00 коп., зазначена сума є достатньою та такою, що відповідає характеру та обсягу страждань, їх тривалості та тяжкості вимушених змін у житті позивача.

Що стосується відшкодування витрат у розмірі 850 гривень, понесених позивачем на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

За ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, повязаних із розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

У відповідності до п.47 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/ 2013).

Витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі 111 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-У1 «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом ( стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-У1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору ( статті 12, 42, 56 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»

Так, Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-IY «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та зазначено, що розмір компенсації витрат не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді.

Склад та розмір витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також данні щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Оскільки позивачем не були документально підтверджені понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 850 гривень, не надані розрахунки вказаних витрат, суд позбавлений можливості визначити розмір компенсації за надання правової допомоги, а тому у задоволенні вказаних вимог необхідно відмовити через їх недоведеність.

Також, у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача ДП « Артемвугілля», на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. за вимоги майнового характеру та 121 грн. 80 коп. за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,27,59,60,74,77,88,192,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Законом України Про оплату праці , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року, Законом України Про судовий збір , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Артемвугілля», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», яке розташоване за адресою: 84130 Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. 66 код ЄДРПОУ 32270533, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній плати в розмірі 11 310 грн. 02 коп., а також у рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. 00 коп., а разом 12 310( дванадцять тисяч триста десять) грн. 02 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», яке розташоване за адресою: 84130 Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. 66 код ЄДРПОУ 32270533, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - Слов'янське УК (Слов'янськ), код отримувача - 37803368, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001 судовий збір у сумі 365 (триста шістдесят пять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2015 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Рішення не набрало законної сили.

Копію судового рішення виготовлено 25 вересня 2015 року.

З оригіналом згідно .

Суддя Н.О. Чемодурова

ОСОБА_3 Жмарьов