Вирок № 51811852, 02.10.2015, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

02.10.2015

227/4912/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Овчинніковій Ю.О.

за участю прокурора Філімановського М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженому, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючому ТОВ ДТЕК філія «Добропільська автобаза» механіком, не судимий, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.12.2013р. приблизно о 20.55г. на ділянці а/д с. Бокове - м. Білозерське Донецької області ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_2, в порушенні п. 19.3 Правил дорожнього руху України, що виразилося в тому, що він, під час руху по вказаній дорозі з боку с. Бокове у бік м. Білозерське наближаючись до повороту колишньої колони АТП, розташованої справа по ходу руху автомобіля під його керуванням, виявивши небезпеку для подальшого руху, а саме: у темний час доби, побачивши автотранспортний засіб, який наближався у зустрічному напрямку по своєї смузі руху та осліпив його зустрічним світлом фар, не прийняв заходи щодо зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу й подальшого відновлення руху лише після того, коли пройдуть негативні наслідки осліплення, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався у попутному йому напрямку по його смузі руху біля правого краю дороги, тобто вчинив дії, які у своїй сукупності перебували в причинному зв'язку з настанням події.

Внаслідок допущеного ОСОБА_1 наїзду на пішохода ОСОБА_3 останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рани лобної області зліва, рани спинки носу, рани верхнього віка лівого ока, периорбітальної гематоми зліва, садни обличчя, осколкового переламу верхньої щелепи зліва, переламу носових кісток, осколкового переламу нижньої стінки лівої орбіти, крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку в тім'яній області лівого півкуля, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, визнав повністю, та суду показав, що дійсно 02.12.2013 р. приблизно о 20.55 г. на ділянці а/д с. Бокове - м. Білозерське Донецької області він керував автомобілем ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_2. На повороті його засліпив фарами інший автомобіль, який рухався назустріч. Він негайно скинув швидкість, але ж загальмувати не встиг та наїхав на чоловіка, який рухався по дорозі у попутному напрямку. Він зупинився, викликав міліцію та швидку допомогу. Цивільний позов прокурора визнає повністю, позов потерпілого частково, вважає, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди занадто завишені та не підтверджені. У скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні показав, що 02.12.2013 року він йшов з роботи з другої зміни по правій стороні проїжджої частини дороги в напрямку м Білозерське. Було темно, вулиця не висвітлювалася. Пам'ятає, що побачив ззаду світло фар у своєму напрямку і удар ззаду. Отямився в лікарні. Проходив тривале лікування. На роботі був виведений з шахти на поверхню, а в серпні 2015 змушений був звільниться. Після ДТП йому тимчасово дали третю групу інвалідності, яку потім зняли. Загалом лікувався з 02.12.2013 року по 24 березня 2014 року. Свій позов підтримує повністю. На суворій мірі покарання обвинуваченому не наполягає.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження №12013050230002850 відносно ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, надані стороною обвинувачення в судовому засіданні:

-витягом з кримінального провадження №12013050230002850 від 02.12.2013 р.(а.п.15);

-протоколом огляду місця ДТП від 02.12.2013 р. ділянки а/д с. Бокове-м. Білозерське зі схемою та фототаблицею( а.п.17-25);

-протоколом огляду транспортного засобу ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_2 від 02.12.2013 р., яким зафіксовані пошкодження автомобілю (а.п.26);

-висновком судово-автотехнічної експертизи №510 від 11.04.2014 року, згідно якого проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління автомобіля ВАЗ-2106 д / н НОМЕР_2 (гальмівна система, рульове управління), на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції з управління автомобілем, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі ВАЗ-2106 д / н НОМЕР_2, які могли б призвести до втрати курсової стійкості і керованості даного транспортного засобу (а.п.33-35);

-висновком експерта № 39 від 27.06.2014 р., згідно якого на підставі судово-медичного дослідження медичних документів ОСОБА_3 при надходженні його в травматологічне відділення у нього були наступні тілесні ушкодження: рани лобної області зліва, рани спинки носу, рани верхнього віка лівого ока, периорбітальної гематоми зліва, садни обличчя, осколкового переламу верхньої щелепи зліва, переламу носових кісток, осколкового переламу нижньої стінки лівої орбіти, крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку в тім'яній області лівого півкуля, які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини легкового автомобіля в умовах ДТП, можливо, в зазначений у постанові термін і за вказаних обставин та які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.(а.п.36-38);

-висновком судово-автотехнічної експертизи №253 від 25.06.2015 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2106 д / н НОМЕР_2 ОСОБА_1 при русі в темний час доби, при засліпленні повинен включити аварійну світлову сигналізацію, після чого не змінюючи напрямку свого руху, щодо займаної ним смуги, вжити заходів до зниження швидкості руху аж до зупинки і відновити подальший рух тільки після того, коли пройдуть негативні наслідки засліплення, тобто, діяти відповідно до вимог п.19.3 діючих Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди водій автомобіля ВАЗ 2106 д / н НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом виконання безпечних для інших учасників дорожнього руху дій, аж до зупинки в момент засліплення, що регламентовано вимогами п. 19.3 Правил дорожнього руху України. (а.п.42-43).

Згідно п.п.19.3 Правил дорожнього руху України, у разі погіршення видимості в напрямку руху , викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечності за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Таким чином, зібрані у справі докази, свідчать про те, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфікували за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом , які потягли за собою заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому , відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1, раніше не судимий , скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, працює, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. (а.п.44-53).

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З метою виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів з його боку, з урахуванням сукупності пом'якшуючих обставин, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді виправних робіт по місту роботи з щомісячним відрахуванням у дохід держави частини заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами.

Висновок суду при призначенні покарання обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_1, раніше не судимий, працює , одружений, має неповнолітню дитину, повністю розкаявся, потерпілий на суворій мірі покарання не наполягає, тому інші види покарань суд вважає застосовувати не доцільним. Крім того, позбавлення обвинуваченого права керування транспортним засобом також суд вважає не доцільним, тому що обвинувачений працює на підприємстві, пов"язаному з вантажоперевезеннями і ця робота для нього є єдиним джерелом заробітку.

Позов прокурора в інтересах Комунального закладу охорони здоров'я «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення в сумі 1752,20 грн. слід задовольнити у повному обсязі, тому що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та документально підтверджені (а.п.41).

В даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме 3775,40 грн., пов'язаних з придбанням ліків під час лікування, а також у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

У відповідності до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст..1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст..1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3775,40 грн. за придбання медикаментів на своє лікування підтверджені відповідними розрахунковими чеками (а.п.68-69). Тому в цієї частині позов підлягає задоволенню.

Згідно ст..1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди , суд виходить з характеру дій винного та наслідків , що настали, характеру моральних переживань і порушення життєвих зв'язків потерпілим ОСОБА_3, який отримав тілесні ушкодження, відчув фізичну біль, тривалий час лікувався, втратив роботу і відповідно до ст.ст.1167, 1168 ЦК України , а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди » та № 13 від 02.07.2004 року « Про практику застосування судами законодавства , яким передбачені права потерпілих від злочинів » , з урахуванням матеріального стану обвинуваченого та ступеню доведеності в судовому засіданні потерпілим розміру своїх вимог, виходячи з принципів розумності та справедливості , вважає , що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

В інший частині позову слід відмовити.

Речові докази - автомобіль ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_2, який зберігається у ОСОБА_1, слід залишити йому як законному володільцю.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно матеріалів кримінального провадження, судові витрати за проведення судово-автотехнічних експертиз № 510 від 11.04.2014 р. та №253 від 25.06.2015 р., проведенних Донецьким НДІСЕ складають 1184,00 грн. та 1230,00 грн. відповідно, а всього 2414,00 грн. , які необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави. (а.п.32,39).

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 ( шести) місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням щомісяця в дохід держави 10% заробітної плати без позбавлення права керування транспортними засобами.

Строк відбуття покарання починати з першого відрахування в дохід держави вказаної частки заробітної плати.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_7) на користь Комунального закладу охорони здоров'я «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» (85000, Донецька область, м. Добропілля, р/р №35415014087468 в ГУДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, ЄДРПОУ 39017488) суму витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 в розмірі 1752 ( одна тисяча сімсот п'ятдесят дві) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 3775 ( три тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн.. 40 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5000 ( п'ять тисяч) грн.. 00 коп., а всього стягнути суму в розмірі 8775 ( вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять ) грн.. 40 коп.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7) на користь держави за проведення судових експертиз по кримінальному провадженню суму в розмірі 2414 ( дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн.00 коп.

Речові докази - автомобіль ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_2, який зберігається у ОСОБА_1, залишити йому як законному володільцю.

Запобіжний захід не обирався.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч.6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається під розписку засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді

02.10.2015