Ухвала суду № 51809159, 29.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/838/15 Справа № 705/4373/15-к Категорія: ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Ребрина К. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Попельнюх Р. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПопельнюха Р.О.суддівІваненка І.В., Биби Ю.В.за участю секретаряЄгорової С.А.прокурораКропиви В.В.обвинуваченогоОСОБА_7захисниківОСОБА_8, Фонрабе Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Фонрабе Є.В. та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року про повернення прокурору обвинувального акта відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сусуман, Магаданської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера по інвалідності (інвалідність ІІІ групи), раніше не судимого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України, повернутий прокурору та зобов'язано прокурора усунути виявлені недоліки, зазначені в ухвалі, протягом двох місяців з дня проголошення ухвали. Обвинуваченому ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 жовтня включно.

Не погодившись з ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Фонрабе Є.В. та прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Фонрабе Є.В. в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року скасувати лише в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки судом першої інстанції не враховано позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_7, а прокурором не надано жодних доказів існування будь-яких ризиків. В іншій частині ухвалу суду просить залишити без змін.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, виступ прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали обвинувального акту та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з вимогами ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно до ч.3 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Тобто саме до компетенції суду присяжних законодавством віднесено розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановлено інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Згідно з вимогами ч.1 ст.384 КПК України прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

При цьому письмове роз'яснення прокурора про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Дослідженням матеріалів обвинувального акта відносно ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України встановлено, що прокурор не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Дана обставина є суттєвою, оскільки порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 та впливає на порядок формування складу суду для судового розгляду, а тому суд першої інстанції правильно вказав на даний недолік.

Також, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те що у формулюванні обвинувачення не розкрита об'єктивна і суб'єктивна сторони складу кримінального правопорушення передбаченого п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України, а саме не вказано які саме дії вчинив ОСОБА_7, що свідчать про посягання на життя потерпілого, наслідки цих дій (у вигляді смерті потерпілого) та причинний зв'язком між його діями та смертю потерпілого, а також не були встановлені ознаки спрямованості умислу, мотиву дій та мети обвинуваченого ОСОБА_7, які є обов'язковими для формулювання пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, формулювання обвинувачення повинне містити виклад конкретних фактичних обставин події (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, які обґрунтовують висновок про наявність у діях особи складу кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, тобто мають бути вказані всі ознаки, суттєві для даного складу злочину.

Враховуючи, що у відповідності до положень ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а зміна обвинувачення, згідно вимог ст.338 КПК України, це повноваження прокурора, і суд не може змусити прокурора змінити обвинувачення або припускати що прокурор змінить обвинувачення в судовому засіданні, суд першої інстанції правильно зазначив про це в своїй ухвалі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року в частині повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.

Щодо апеляційних вимог захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Фонрабе Є.В. стосовно зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то вони до задоволення не підлягають.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, оскільки матеріали кримінального провадження містять достатні дані, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім цього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність вагомих доказів обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України, особу обвинуваченого ОСОБА_7, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників даного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної поведінки.

Також колегія суддів враховує, що стороною захисту не надано доказів, що обвинувачений ОСОБА_7 за станом свого здоров'я чи з інших об'єктивних причин не може утримуватися під вартою, а судом таких обставин не встановлено.

За таких обставин на думку колегії судді, суд першої інстанції правильно прийняв рішення про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України та обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін, оскільки будь-яких підстав, передбачених ст.409 КПК України, для її зміни чи скасування колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 183, 291, 314, 337, 338, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Фонрабе Є.В. та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2015 року про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження за звинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12 ч.2 ст.115 КК України та обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою -без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді