Ухвала суду № 51809133, 24.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2406/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 50 Савранський О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В.суддівГончар Н. І. , Ювшина В. І. при секретаріАнкудінові О. І.

з участю: апелянта ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и л а :

20 травня 2015 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, мотивуючи свої вимоги тим, що з 28 серпня 2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

З початку 2015 року відповідач перестав надавати матеріальну допомогу на сім'ю та на утримання дітей. З дітьми ОСОБА_7 бачиться рідко, іноді приносить фрукти та солодощі. Будь-яких речей домашнього вжитку чи одягу для дітей не купує.

Позивачка вважає, що відповідач ухиляється від покладеного на нього сімейним законодавством і зокрема, ст. 180 Сімейного Кодексу України, обов'язку утримувати своїх дітей, матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає.

Тому просить суд стягнути із ОСОБА_7 аліменти на її користь на утримання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. на кожну щомісячно до досягання дітьми повноліття.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягаючі індексації відповідно до закону аліменти на утримання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, і дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 20.05.2015 року.

Стягнуто з відповідача судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_6 зазначила, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального права з неправильним застосуванням норм матеріального права, наслідком чого є неправильна оцінка судом доказів по справі які мають важливе значення для вирішення даного спору, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з урахуванням матеріального стану платника аліментів, який на даний час офіційно не працює, прийшов до висновку про необхідність стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн.(з індексацією відповідно до Закону) щомісячно на обох дітей, оскільки саме такий розмір буде відповідати принципам законності, розумності і справедливості та не буде меншим 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки судом першої інстанції повно досліджено обставини справи щодо можливості відповідача сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі і в такому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що з 28 серпня 2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Однією сім'єю позивачка та відповідач ї їхні діти фактично проживали до 2013 року, так як подальші намагання зберегти стосунки були невдалими.

Починаючи з 2015 року відповідач ОСОБА_10 фактично перестав надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, лише інколи приносить фрукти та солодощі. Бачиться з дітьми досить рідко.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 184 СК передбачено підстави визначення аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_10 ніде не працює.

Інших доказів, які б свідчили про заробіток відповідача в тому чи іншому розмірі чи наявність в нього інших доходів, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Колегія суддів зазначає, що судом враховані вказані обставини.

Крім того, згідно довідки №799/04 від 05.08.2015 року, яку відповідач направив до апеляційного суду, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та йому, відповідно до Постанови КМУ №832 від 26.07.1996 року з 18 вересня 2014 року, призначено допомогу в розмірі 16,16 грн. по догляду за ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 (додається).

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 400 грн. на дитину, судом також вірно враховано ту обставину, що станом на день ухвалення рішення мінімальний розмір аліментів для дитини віком до 6 років становить 319,50 грн., а для дитини віком від 6-ти до 18-ти років 398,10 грн.

Слід зауважити, що розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі автоматично підлягає індексації, а також може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу платника або одержувача аліментів.

Тому колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин по справі, розмір аліментів в сумі 800 грн. на місяць, які суд стягнув на користь позивачки, є сталим і найбільш прийнятним на даний час, так як одержання відповідачем будь-якого доходу позивачкою не доведено.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, були предметом дослідження в суді першої інстанції, який при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.

Інші доводи апеляційної скарги носять суб'єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування чи зміна судового рішення.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :