РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-1366/10
Провадження № 2-1366/10
27 вересня 2010 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Грищенко І.О.
при секретарі Мушаровій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
04.09.2009 року позивач ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 534 від 13.04.2006 року в розмірі 142204,18 грн., та судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.04.2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 534, відповідно до якого відповідачу на строк 82 місяці було надано грошові кошти в сумі 23837,00 доларів США, з терміном остаточного погашення 15.02.2013 року та зобов'язанням сплачувати 11,5% річних за користування кредитом, для придбання автомобілів марки CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Згідно п. 3.3.4 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним, щомісячно ануїтетними платежами в сумі 428,08 доларів США, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави майна №1050, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 989. Відповідно до п. 1.1 заставодавець ОСОБА_1, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання , що випливає з кредитного договору, передав в заставу, а заставодержатель банк, цим прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності. Предметом застави за цим договором є рухоме майно вищезазначені автомобілі. Згідно п. 1.5 Договору застави майна, предмет застави залишився у володінні та користуванні ОСОБА_1 з накладанням знаків, які засвідчують заставу. Позивач виконав умови кредитного договору. Відповідач взяті на себе зобовязання виконав частково, тобто частково повернув кредит та сплатив відсотки та інші платежі, але, починаючи с січня 2009 року припинив здійснювати платежі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка станом на 04.09.2009 року становить 17797,77 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04.09.2010 року складає 142204,18 гривень, з яких 14259,66 доларів США - строкова заборгованість по погашенню кредиту; 183,87 доларів США - строкова заборгованість по відсотках; 2904,77 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 208,04 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 241,43 доларів США - нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків. На адресу відповідача позивачем було надіслано письмову вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором, однак ця вимога залишилася без уваги, відповідачем заборгованість не погашена. У звязку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
На судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги ВАТ "Державний Ощадбанк України" в особі філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився, направив до суду представника ОСОБА_4, яку уповноважив представляти його інтереси в суді.
Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, на судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову, пояснила, що її довіритель регулярно сплачував кредит та відсотки, а також інші платежі, але з січня 2009 року припинив виконувати свої зобов'язання за договором кредиту, у зв'язку з тим, що змінилася фінансова ситуація в Україні, внаслідок чого його матеріальне становище погіршилося. Крім того, вважає, що кредитний договір та договір застави було укладено з порушенням діючого законодавства України, у зв'язку з тим, що не було отримано згоди дружини відповідача ОСОБА_5 на укладення кредитного договору.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень на позов, вважає, що вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що 13.04.2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" та відповідачем ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 534, відповідно до якого відповідачу на строк 82 місяці було надано грошові кошти в сумі 23837,00 доларів США, з терміном остаточного погашення 15.02.2013 року та зобов'язанням сплачувати 11,5% річних за користування кредитом, для придбання автомобілів марки CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.
Згідно п. 3.3.4 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним, щомісячно ануїтетними платежами в сумі 428,08 доларів США, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави майна №1050, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 989.
Відповідно до п. 1.1 заставодавець ОСОБА_1, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передав в заставу, а заставодержатель позивач, цим прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності. Предметом застави за цим договором є рухоме майно автомобіль марки CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) KL1SF69YE6B619685, тип ТЗ легковий седан В, повна маса 1505 кг, маса без навантаження 1160 кг, об'єм двигуна V=1498. Особливі відмітки: д-р КІВ 520546 01.04.06 "ЗАЗ-СЕРВІС" АКТ МВЧ489803 29.03.06, право керування ОСОБА_6, вбудоване ГБО та автомобіль марки CHEVROLET модель Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) KL1SF69YE6B610095, тип ТЗ легковий седан В, повна маса 1505 кг, маса без навантаження 1160 кг, об'єм двигуна V=1498. Особливі відмітки: д-р КІВ 520546 01.04.06 "ЗАЗ-СЕРВІС" АКТ МВЧ458818, 29.03.06, право керування ОСОБА_6, вбудоване ГБО.
Згідно п. 1.5 на період дії Договору застави майна, предмет застави залишився у володінні та користуванні ОСОБА_1 з накладанням знаків, які засвідчують заставу.
Позивач виконав умови кредитного договору та видав відповідачу кредитні кошти.
Відповідач взяті на себе зобовязання виконав частково, тобто частково повернув кредит та сплатив відсотки та інші платежі, але, починаючи с січня 2009 року, припинив здійснювати платежі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка станом на 04.09.2009 року становить 17797,77 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04.09.2010 року складає 142204,18 гривень, з яких 14259,66 доларів США - строкова заборгованість по погашенню кредиту; 183,87 доларів США - строкова заборгованість по відсотках; 2904,77 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 208,04 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 241,43 доларів США - нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків.
12.06.2009 року на адресу відповідача позивачем надіслано письмову вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором, однак ця вимога залишилася без уваги, відповідачем заборгованість не погашена.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинно виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора зобовязаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків, передбачених ст.624 ЦК України.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Ствердження представника відповідача про те, що кредитний договір складено з порушенням вимог діючого законодавства, тому, що при його укладенні не було отримано згоди дружини відповідача ОСОБА_5, суд вважає безпідставними, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявна заява, підписана особисто ОСОБА_5, посвідчена 13.04.2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, з тексту якої вбачається, що ОСОБА_5 дає згоду чоловікові ОСОБА_1 на передачу в заставу на умовах йому відомих на власний розсуд вищезазначені автомобілі, що є предметом застави, які були придбані в період зареєстрованого шлюбу.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч.2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З вимог з ч. 1 ст. 1054 ЦК України вбачається, що, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені документально, підлягають стягненню відповідача на користь позивача, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України
Таким чином суд вважає, що відповідач не виконав зобовязання за договором кредиту і не сплатив своєчасно суму заборгованості за кредитним договором, тому вбачаються підстави для стягнення з нього на користь позивача вищезазначеної суми заборгованості.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 37390005), суму заборгованості за кредитним договором, в розмірі 142204,18 (сто сорок дві тисячі двісті чотири гривні вісімнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та документально підтверджені, в розмірі 1542,04 (одна тисяча п'ятсот сорок дві гривні чотири копійки).
Рішення може бути оскаржено в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий І.О. Грищенко
Судове рішення № 51805928, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 27.09.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1366/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: