Постанова № 51804341, 29.09.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2а/537/97/2015

Справа № 537/3189/15-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2015 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Якимець Т.Є.

при секретарі - Курченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд через представника ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправними рішення та зобов'язання до вчинення дій.

В заяві представник позивачки зазначив, що до травня 1995 року позивачка проживала в м.Кременчуці, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль. 12.06.2015 року він за дорученням від імені позивачки звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці із заявою про призначення позивачці пенсії за віком. Рішенням Управління Пенсійного фонду № 257 від 15.06.2015 року в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, передбачених п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, а саме, паспорта або довідки органів з місця проживання (реєстрації). На даний час позивачці виповнилося 71 рік, її страховий стаж складає 33 роки 8 місяців та відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона набула право на призначення пенсії за віком. Прохає суд визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 12.06.2015 року в розмірах відповідно до чинного законодавства.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, дав пояснення, що дійсно представник позивачки звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м .Кременчуці з заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. До заяви надав копію паспорту громадянина для виїзду за кордон, виданий 28.10.2008 року, з відміткою про постійне проживання ОСОБА_1 в Державі Ізраїль, який не є документом, що підтверджує факт реєстрації ОСОБА_1 в м.Кременчуці та не пояснює підстави звернення з заявою саме до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці. Копія паспорту та доручення, надані до Управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці, не засвідчені в нотаріальному порядку. Станом на день подання заяви договори (угоди) між Україною та державою Ізраїль у сфері пенсійного забезпечення громадян України, які прийняті на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль не укладались. Відповідно до ч.1 ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. 15.06.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Кременчуці прийнято рішення № 257, яким ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відмовлено. Вважають відмову законною та обґрунтованою, а тому в задоволенні позовних вимог позивачці прохають відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що до травня 1995 року ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де з 02.10.2008 року перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується закордонним паспортом громадянина України.

12.06.2015 року ОСОБА_1 через представника звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці № 257 від 15.06.2015 року в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, передбачених п.29 Порядку, що підтверджує факт реєстрації місця проживання в Україні та засвідчення копій документів у встановленому законодавством порядку.

В рішенні Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці № 257 від 15.06.2015 року зазначено, що представником заявника для призначення пенсії за віком подані наступні документи: копія паспорту громадянки України для виїзду за кордон з відміткою про постійне проживання в державі Ізраїль та копію довіреності від 25. 05.2015 року, які не засвідчені у порядку, визначеному п.2.23 Порядку, копію трудової книжки від 26.06.1961 року та копію картки платника податків та їх оригінали.

На даний час ОСОБА_1 виповнилося 71 рік, її страховий стаж складає 33 роки 8 місяців, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення ( перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Однією з підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком стала відсутність документів, які б посвідчували місце проживання (реєстрації) позивача на території України.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.12.2009 року друге речення ст.51 Закону України № 1058- ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном , якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними). Зазначені положення Закону № 1058- ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В Рішенні Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року зазначено, що оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія,- в Україні чи за її межами.

Європейський суд з прав людини у п. 51 рішення у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 02.02.2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.

Частиною другою ст.2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пенсія за віком, заслужена попередньою працею, і є однією із форм соціального захисту. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Крім того, Україна гарантує піклування та захист громадян, які перебувають за її межами ( ч.3 ст.25 Конституції України).

Отже громадянин України, проживаючи в Ізраїлі, має такі ж самі конституційні права, як і громадян України, який проживає на території України.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (п.1.7),.

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію (п.2.23 Порядку)..

Із рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці № 257 від 15.06.2015 року вбачається, що при зверненні з заявою представник позивачки надав копію трудової книжки позивачки, копію картки платника податків та їх оригінали, тобто всі необхідні документи, необхідні для приєднання до заяви про призначення пенсії представником позивачки надані Управлінню в копіях разом з їх оригіналами.

Прийняття заяви про призначення пенсії до розгляду свідчить про те, що представник заявниці мав при собі належно завірений екземпляр довіреності. Крім того, в заяві про призначення пенсії в графі «Перелік документів, доданих до заяви» , значиться, що копія нотаріально посвідченої довіреності управлінню надана.

З огляду на зазначене дії пенсійного органу, як і винесе 15.06.2015 року рішення № 257 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з підстав відсутності документів, які б посвідчували місце проживання (реєстрації) позивача, не надання нотаріально посвідчених документів не можна визнати правомірними та такими, що узгоджуються з приписами ч.3 ст. 2 КАС України та ч.2 ст.19 Конституції України, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці призначити їй пенсію за віком з 12.06.2015 року в розмірах відповідно до чинного законодавства.

Керуючись Конституцією України , ст.ст.8, 9,10,11,12,17-20,71, 86,94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 року, суд,-

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправними рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області № 257 від 15.06.2015 року щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 12.06.2015 року в розмірах відповідно до чинного законодавства.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Крюківський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не буди присутніми під час оголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя