Ухвала суду № 51802544, 24.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/817/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Проценко О. М.

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Яковлева С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів Гончара В.М., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Пилипенко К.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120160001818 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цибулеве, Знамянського району, Кіровоградської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий:

-24.12.2012 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі. 07.07.2014 року звільнений на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

-08.12.2014 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту;

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 5 місяців 10 днів арешту. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного за вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.12.2014 року у виді 4 місяців арешту більш суворим за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 5 місяців 10 днів арешту.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Добрової Н.І.,

захисника-адвоката Цатуряна П.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 15 жовтня 2014 року, о 20 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_2, де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_3 з кишені куртки, яка знаходилася на вішалці у приміщення даного домоволодіння, таємно, повторно, викрав, належний ОСОБА_5, мобільний телефон «Fly» TS91, вартістю 720 грн., з сім картою оператора «МТС», вартістю 10 грн., після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 730 грн.

Крім того, 15 жовтня 2014 року, о 21 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходився у будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_3 таємно, повторно, викрав, належні ОСОБА_6, сокиру, вартістю 150 грн., лопату, вартістю 75 грн., алюмінієву миску об'ємом 2 л., вартістю 17 грн., чавунний казан об'ємом 2л., вартістю 20 грн., які знаходились у вказаному домоволодінні. Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 262 грн.

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок районного суду змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить вирок суду змінити, ОСОБА_3 вважати засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту. На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання у виді 5 місяців арешту та покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року у виді 4 місяців арешту остаточно призначити покарання у виді арешту строком на 5 місяців 10 днів. Виключити з резолютивної частини вироку посилання щодо зарахування до строку покарання повністю відбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року. Свої доводи мотивував тим, що суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання, призначив покарання у роках та днях, що відповідно до ст.ст.72, 73 КК України є неприпустимим. Крім того, районний суд зазначив, що строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 22.01.2015 року, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року, проте згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 фактично зазначене покарання не відбував, а знаходився під вартою по даній справі. І висновок суду щодо відбутого поркарання є необгрутованим та не підтверджується документами щодо фактичного відбуття покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника-адвоката Цатуряна П.С., які не заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Розглянувши справу в межах поданої апеляцій, в якій не оспорюються фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого, встановлено що викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних на законних підставах і досліджених у судовому засіданні доказах.

Суд першої інстанції, об'єктивно встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 та правильно кваліфікував дії останнього за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинені повторно.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції, в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК України, та призначив покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України за якою його засуджено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Характеризуючи особу обвинуваченого, суд першої інстанції прийняв до уваги, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається (а.к.п. 64-71).

Обставинами, що пом'якшують покарання правильно визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнання своєї вини.

Обставини, які обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що для перевиховання та виправлення обвинуваченого необхідно призначити покарання у виді арешту, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та відповідатиме цілям покарання.

Вказане покарання, на переконання колегії суддів є виваженим, підстави для застосування ст.69, 75 КК України відсутні.

Разом з тим, районний суд хоча і призначив обвинуваченому покарання у виді арешту строком на 5 місяців 10 днів, проте допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту, зокрема ст.73 КК України.

Відповідно до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях, годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Так за загальним правилом, обчислення строків покарання проводиться в роках та місяцях. Винятком із цього правила є лише громадські робот, строк яких обчислюється в годинах.

Тому призначення судом покарання у виді арешту з обчисленням його у днях, є порушенням вимог КК України і доводи апеляції прокурора в цій частині є слушними.

Крім того, при ухвалені вироку суд першої інстанції зазначив, що строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з 22.01.2015 року, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.12.2014 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з таких підстав.

Згідно матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід ОСОБА_3 за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року не обирався. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 28.01.2015 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у даному кримінальному провадженні, який був продовжений судом. Тобто фактично з 28.01.2015 року ОСОБА_3 не відбував покарання за попереднім вироком суду, а перебував під вартою у даному кримінальному провадженні, для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.

За таких обставин, на момент постановлення оскаржуваного вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 покарання за попереднім вироком не відбував і вказівка суду щодо зарахування до строку покарання ОСОБА_3 повністю відбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року, підлягає виключенню з резолютивної частини вироку.

Крім того, за положеннями ст.374 КПК, ст.72 КК України України, строк відбування покарання обвинуваченому має рахуватися з дня ухвалення вироку суду. При цьому у строк покарання зараховується час знаходження особи під вартою у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, строк відбування покарання ОСОБА_3 має рахуватися з дня ухвалення вироку суду першої інстанції, тобто з 24 червня 2015 року, з зарахуванням у строк відбуття покарання час знаходження обвинуваченого під вартою в період з 28.01.2015 року по 23.06.2015 року.

Також колегія суддів враховує, що на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції обвинувачений фактично відбув повністю строк покарання, призначений вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року, та вважає необхідним звільнити ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання, скасувати міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначеного обвинуваченому покарання.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405,409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання - змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання у виді 5 місяців арешту за даним вироком та покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року у виді 4 місяців арешту остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців 10 (десять) днів.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання щодо зарахування до строку покарання ОСОБА_3 повністю відбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 08.12.2014 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 24.06.2015 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 час знаходження його під вартою в період з 28.01.2015 року по 23.06.2015 року включно.

Звільнити ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання, в зв'язку з фактичним відбуттям покарання, призначеного вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року.

Міру запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_3 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

С.В. Яковлєва В.М.Гончар Р.В.Широкоряд