Ухвала суду № 51793806, 01.10.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/876/15-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 23 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Галацевич О.М., Матюшенка І.В.,

при секретарі судового

засідання Мишаковській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Радомишль» (далі - ТОВ «Агро-Регіон Радомишль»), третя особа - Реєстраційна служба Радомишльського районного управління юстиції (далі - РС Радомишльського РУЮ) про розірвання договору оренди землі від 07.06.2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 07.06.2013 року між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3174 га, яка належить йому на праві приватної власності.

На виконання своїх зобов'язань він передав ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» у строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки, останній не виконує умов спірного договору, просив суд достроково розірвати його.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове про задоволення позову до ТОВ «Агро-Регіон Радомишль».

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, висновок суду, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, таким, який не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права.

Апелянт також зазначає, що відповідач визначив у договорі, що він, як орендар, може передавати земельну ділянку іншим особам без згоди орендодавця чим порушив вимоги Закону України «Про оренду землі». Крім того, останній не сплачував орендну плату.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3174 га, яка розташована на території Заболоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки обумовленої в п.5 договору або 1025,11 грн. за кожен рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 34170,35 грн.. За умовами договору орендна плата повинна виплачуватися до 30 грудня поточного року (а. с. 8-11).

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі №6-146цс12, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст..13 Закону України «Про оренду землі»). За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо невиплати відповідачем йому орендної плати, і, отже, щодо не систематичності виплати орендної плати.

Як вбачається із п.8 спірного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки обумовленої в п.5 цього договору або 1025,11 грн. на рік. Орендна плата може вноситися як у грошовій, натуральній, так і у відробітковій формі. Оренда плата в натуральній формі проводиться шляхом видачі сільсьгосподарської продукції.

Із наданих суду апеляційної інстанції відомостей ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» на видачу зерна кукурудзи вбачається, що ОСОБА_2 31.08.2014 року в рахунок орендної плати за оренду землі згідно укладеного договору за 2013 рік цим товариством було видано 932,5 кг зерна кукурудзи, що становить 1025,75 грн.

Відтак, доводи апелянта про те, що орендар не проводить з ним розрахунків за користування його земельною ділянкою є безпідставними.

Крім того, позивачем також не надано доказів щодо передачі відповідачем спірної земельної ділянки в суборенду.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Рішення відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що орендар не виконує умови використання орендованої земельної ділянки, тобто декілька років не проводить обробіток землі у зв'язку з чим погіршується родючість вказаної ділянки, не впливає на законність судового рішення, оскільки вказана підстава, як для задоволення позовних вимог, позивачем у суді першої інстанції не заявлялась та не була предметом розгляду.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: