Постанова № 51793242, 28.10.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1616/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої компенсації на користь дитини-інваліда відповідно до п.8 ч.І ст.ЗО Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області протиправними, стягнути з відповідача 5316,00 грн. невиплаченої компенсації для неповнолітньої дитини -інваліда за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року, зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області виплачувати в подальшому в повному обсязі позивачу на користь неповнолітньої доньки щомісячну компенсацію у відповідності з положенням п.8 ч.І ст.ЗО Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мотивуючи свої вимоги тим, що його дитина є інвалідом захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту' населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засіданні не зявився , але до суду надійшло письмове заперечення стосовно задоволення позову з проханням розглядати справу без його участі .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач проживає разом з неповнолітньою дитиною дочкою-Коц ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дитиною-інвалідом, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, стоїть на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, що стверджується посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, свідоцтвом про народження дитини, довідкою про склад сімї.

Статтею 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи N 796 передбачено щомісячну виплату мінімальної заробітної плати сімям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом по захворюванню внаслідок чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише розяснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно- правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів передбачених ст. ЗО Закону за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.04.2010 р.- 884 грн., з 01.07.2010 р.- 888 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу за п.8 ч.І ст.30 Закону становить:

з 01.04.2010 р,- 884 грн.хЗ міс.=2652,00 грн., з 01.07.2010 р.- 888 грн.хЗ міс.=2664,00 грн.

Всього : 2652,00 грн. + 2664,00 грн. = 5316,00 грн.-96 грн.(отриманих коштів за 6 місяців)=5220,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Статтею 62 Закону визначено, що розяснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма субєктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд визнає дії відповідача протиправними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. ЗО Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_3 компенсації передбаченої п.8 ч.І ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з р\р 35416064002310, код.03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 - 5220,00 (пять тисяч двісті двадцять гривень) гривень компенсації передбаченої п.8 ч.І ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.

Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області виплачувати у подальшому в повному обсязі ОСОБА_1 на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну компенсацію у відповідності з положенням п.8 ч.І ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до досягнення нею повноліття .

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з р\р 35416064002310, код.03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області 55,60 грн. державного мита на користь держави.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_4