Ухвала суду № 51791287, 28.09.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7265/15-к

1-кп/214/662/15

У Х В А Л А

іменем України

28 вересня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії :

головуючого - судді Прасолова В.М.

суддів - Щеняєвої І.Б., Євтушенка О.І.

при секретарі - Горбуновій Л.С.

за участю прокурора - Лисих Д.В.

за участю захисників - Пашко Є.В., ОСОБА_2

за участю обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю представника цивільного позивача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 32014040040000020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27 ч.5, 191 ч.5 КК України, суд,

-

ВСТАНОВИВ:

Від захисника ОСОБА_37. до суду надійшла скарга, в якій він просить: скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання від 17 вересня 2015 року, винесену старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ДФС у Дніпропетровській області капітаном податкової міліції ОСОБА_6, за результатами розгляду клопотання від 17.09.2015 року, заявленого адвокатом Пашко Є.В. по даному кримінальному провадженню; зобов'язати прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_7 задовольнити клопотання захисту від 17.09.2015 року та прийняти постанову про закриття кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування скарги наводить наступне. В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. 18.03.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зібраними доказами, показами свідків, положеннями господарських договорів, висновками експертних досліджень, висновками податкових перевірок, вивченням технічної документації, а також рішень судів, захистом було встановлено, що в діях ОСОБА_3., відсутній склад злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, і в ході проведеного судового слідства не було здобуто жодного доказу який би підтверджував факт вчинення ним розтрати чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем. Крім того, в ході вивчення матеріалів кримінального провадження були встановлені неодноразові факти грубого порушення вимог КПК України з боку слідства, які свідчать про навмисну фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, пов'язаних з внесенням до процесуальних документів завідомо неправдивих відомостей, у безпідставному звинуваченні ОСОБА_8 у скоєнні тяжкого злочину і притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин, якого він не скоював, а також ряд інших грубих порушень вимог КПК України. Зазначає, що ОСОБА_8 на підставі повідомлення про підозру від 18 березня 2015 року підозрюється в тому, що він на підставі Наказу №82-к від 26.03.2010 року, виконуючи обов'язки генерального директора Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" у період з 2010 року по 2014 рік, безпідставно перераховував грошові кошти на розрахункові рахунки ДП "Дніпромашзбагачення" на загальну суму 74.3 млн. грн., чим здійснив розтрату коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, що на момент скоєння злочину в 122000 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Наполягає, що зазначене повідомлення є абсурдним, викладені в ньому обставини не відповідають матеріалам кримінального провадження, спростовуються зібраними в ході слідства доказами. Зазначає, що відповідно до повідомлення про підозру від 18.03.2015 року, зазначено, що ОСОБА_8 виконуючи обов'язки генерального директора Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" у період з 2010 року по 2014 рік, безпідставно перераховував кошти на розрахункові рахунки ДП "Дніпромашзбагачення" на загальну суму 74.3. млн.грн. Однак, у матеріалах кримінального провадження (т. 4 а.с. 26-40) мається рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року, відповідно з яким суд, зобов'язав Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" укласти з ДП "Дніпромашзбагачення" ліцензійний договір №1-ЛД про надання послуг з використання корисної моделі, який був підписаний ДП "Дніпромашзбагачення" ще 11.01. 2010 року. Вважає, що ОСОБА_8 29.03.2010 року, приступивши до своїх обов'язків, виконуючи зазначене рішення суду, яке діяло на той період часу, є законним і не скасоване до теперішнього часу у встановленому законом порядку, підписав ліцензійний договір №1-ЛД про надання послуг з використання корисної моделі, який був підписаний ДП "Дніпромашзбагачення" ще 11.01.2010 року. Наполягає, що зазначений факт повністю спростовує доводи слідства визначені в повідомленні про підозру, про те, що ОСОБА_8 перебуваючи в своєму службовому кабінеті в м. Кривий Ріг пр. Миру,15а, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій і настання небезпечних наслідків, уклав в особі виконуючого обов'язки генерального директора ДПП "Кривбаспромводопостачання" ліцензійний договір №1-ЛД / 154 від 29.03.2010 року з ДП "Дніпромашзбагачення" в особі ОСОБА_4 про отримання у використання корисної моделі "Спосіб управління насосною станцією", власником якої відповідно до патенту №45263 від 26.10.2009 року є ДП "Дніпромашзбагачення". Звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_8 працював керівником ДПП "Кривбаспромводопостачання" в період з 26.03.2010 року по 26.03.2012 року, що підтверджується копією його трудової книжки, яка є в матеріалах кримінального провадження, Розпорядженням голови обласної державної адміністрації №К-72/1/5-10 від 26.03.2010 року ( т. 3 а.с. 36), наказом №82-К від 26.03.2010 року (т. 3 а.с. 33) про його призначення, а також Наказом №63-К (т. 3 а.с. 34) про припинення трудового договору від 26.03.2012 року, згідно з яким ОСОБА_3 було звільнено з посади генерального директора, на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації К-56/0/5-12 від 26.03.2012 року (т. 3 а.с. 35), які також є в матеріалах кримінального провадження.

Вважає, що у слідства не було жодних законних приводів і підстав для того, щоб вказувати у повідомленні про підозру дані про те, що він безпідставно перераховував грошові кошти з рахунків ДПП "Кривбаспромводопостачання" на рахунки ДП "Днепромашзбагачення" у період з 2010 року по 2014 року, так як ОСОБА_8 на підставі розпорядження голови Дніпропетровської ОДА К-56/0 / 5-12 від 26.03.2012 року, був звільнений із займаної посади за власним бажанням, а на його місце був призначений ОСОБА_9, який і займає її в період з березня 2012 року до теперішнього часу і саме він проводив перерахування грошових коштів відповідно до вищезазначеного договору, який був укладений ОСОБА_8 на виконання Рішення Господарського суду, в період з квітня 2012 року по 2014 рік. Зазначає, що ОСОБА_9, до кримінальної відповідальності слідством не притягнутий, а сума грошових коштів, яка була ним перерахована в період з квітня 2012 року по 2014 рік в ході проведення досудового розслідування об'єктивно не встановлена та не визначена, а грошові кошти, які були перераховані ним за період з квітня 2012 року по невизначений час 2014 року, незаконно та безпідставно внесена до повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 В матеріалах кримінального провадження є вся технічна документація, що підтверджує як існування корисної моделі "Спосіб управління насосною станцією", так і факт істотної економії електроенергії в результаті її використання, що і давало всі законні підстави ОСОБА_8 здійснювати перерахування грошових коштів на адресу ДП "Дніпромашзбагачення" у період перебування його на займаній посаді, а саме з 26.03.2010 року по 26.03.2012 року. Вказує, що зазначені обставини підтверджуються відповідними актами перевірок, за допомогою яких встановлювався розмір економії електроенергії і на підставі яких проводився розрахунок грошових коштів, які було необхідно перерахувати на адресу ДП "Дніпромашзбагачення", відповідно до умов ліцензійного договору. Після виконання по кримінальному провадженню вимог ст. 290 КПК України, 17.09.2015 року захистом на адресу старшого слідчого Власенка В.М. було заявлено клопотання в порядку ст.ст. 42, 290 КПК України, згідно якого захист просив слідчого, прийняти до уваги викладені у клопотанні вищевказані приводи та підстави і закрити відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. 17.09.2015 року слідчим Власенко В.М. за результатами розгляду клопотання було винесено постанову про відмову в задоволенні зазначеного клопотання. Як вказав слідчий в постанові про відмову в задоволенні клопотання, дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження зібрані наявні докази, що підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, слідчий вказує на наявність підозри ОСОБА_3 Вважає, що зазначена постанова є незаконною та необґрунтованою, викладені в ній доводи повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим, вона повинна бути скасована судом. Далі зазначає, що вищевказані обставини, а саме неправдиві відомості про час перебування ОСОБА_3 на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ДПП "Кравбаспромводопостачання" в період з 2010 року по невизначений термін 2014 року, а також данні про нібито незаконне підписання ним договору про використання корисної моделі №45163 "Спосіб керування насосною станцією", безпідставне перерахування коштів згідно з Ліцензійним договором №1-ЛД/154 від 29.03.2010 року та інші данні, було також незаконно та безпідставно внесено старшим слідчим слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області капітаном податкової міліції ОСОБА_10 в повідомлення про підозру від 18.03.2015 року відносно ОСОБА_3, яку було незаконно погоджено старшим прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області юристом 1-го класу ОСОБА_11 Відповідно до вимог ч. 2, п.1, 3 ст. 307 КПК України за результатам розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановлюється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, якою може буди скасовано рішення слідчого чи прокурора, а також може бути прийнято рішення про зобов'язання вчинити певну дію.

До суду також надійшла скарга захисника ОСОБА_37., в якій він просить: визнати незаконними дії старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_12 в частині внесення ним до повідомленні про підозру відносно ОСОБА_3 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню неправдивих даних про період роботи ОСОБА_3 на посаді в.о. генерального директора ДП "Кривбаспромводопостачання"; визнати незаконними дії старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 в частині погодження ним повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 18.03.2015 р. по даному кримінальному провадженню, до змісту якого слідчим ОСОБА_12. було внесені неправдиві дані про період роботи ОСОБА_3 на посаді в.о. ген. директора ДП "Кривбаспромводопостачання"; визнати незаконною бездіяльність старшого слідчого Алексєйчука К.В. та старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, в частині невиконання ними вимог ст. 279 КПК України по зміні повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 18.03.2015 року по даному кримінальному в частині внесення правдивих та об'єктивних відомостей про час перебування ним на посаді в.о. ген. директора ДПП "Кривбаспромводопостачання".

В обґрунтування скарги зазначає наступне. 18.03.2015 року ст. слідчим ОСОБА_12. було складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в розтраті грошових коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем. Зазначене повідомлення про підозру від 18.03.2015 р. було погоджено ст. прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області юристом 1 класу ОСОБА_13 Вважає, що дії ст. слідчого ОСОБА_12. та ст. прокурора ОСОБА_11. є незаконні та протиправні як в частині кваліфікації дій ОСОБА_3, так і в частині зазначення в повідомленні про підозру ОСОБА_3, періоду його перебування на посаді в.о. ген. директора ДПП "Кривбаспромводопостачання". Після закінчення досудового розслідування 14.09.2015 року, та під час виконання вимог ст. 290 КПК України, в період з 14.09.2015 року по 17.09.2015 року, стороні захисту, а також підозрюваному ОСОБА_14 були надані для ознайомлення всі матеріали кримінального провадження у 9 (дев'яти) томах. Вказує, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, захистом було встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18 березня 2015 щодо ОСОБА_8 є абсурдним, викладені в ньому обставини не відповідають матеріалам кримінального провадження, спростовуються зібраними в ході слідства доказами. Вважає, що у слідства не було жодних законних приводів і підстав для того, щоб вказувати у повідомленні про підозру ОСОБА_8 від 18.03.2015 року даних про те, що він безпідставно перераховував грошові кошти з рахунків ДПП "Кривбаспромводопостачання" на рахунки ДП "Днепромашзбагачення" у період з 2010 року по 2014 року, так як ОСОБА_8 на підставі розпорядження голови Дніпропетровської ОДА від 26.03.2012 року, був звільнений із займаної посади за власним бажанням, а на його місце був призначений ОСОБА_9, який до кримінальної відповідальності слідством не притягнутий, а сума грошових коштів, яка була ним перерахована в період з квітня 2012 року по невстановлений слідством період 2014 року, в ході проведення досудового розслідування об'єктивно не встановлена та не визначена і незаконно та безпідставно внесена до повідомлення про підозру відносно підзахисного. Крім того, в матеріалах кримінального провадження є вся технічна документація, що підтверджує як існування корисної моделі "Спосіб управління насосною станцією", так і факт істотної економії електроенергії в результаті її використання, що і давало всі законні підстави ОСОБА_8 здійснювати перерахування грошових коштів на адресу ДП "Дніпромашзбагачення" у період перебування його на займаній посаді, а саме з 26.03.2010 року по 26.03.2012 року. Зазначені обставини підтверджуються відповідними актами перевірок, за допомогою яких встановлювався розмір економії електроенергії і на підставі яких проводився розрахунок грошових коштів, які було необхідно перерахувати на адресу ДП "Днепромашзбагачення", відповідно до умов ліцензійного договору, що і робилося моїй підзахисним. Всі вищевказані документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження, були здобуті слідством до 18.03.2015 року, тобто до моменту повідомлення про підозру ОСОБА_3 , однак слідчий по узгодженню з прокурором внесли до повідомлення про підозру завідомо неправдиві відомості, які не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження. Згідно з положеннями ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Після вручення особі письмового повідомлення про підозру під час подальшого досудового розслідування слідчий, прокурор можуть отримати фактичні дані, або докази, які можуть свідчити про необхідність зміни первинної підозри за фактичними обставинами або виключення з неї окремих кримінальних правопорушень, епізодів, кваліфікуючих ознак тощо, які не знайшли свого підтвердження. Зазначені обставини слід розглядати як підстави для зміни повідомлення про підозру. Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України. Якщо повідомлення про первинну підозру здійснював прокурор, то тільки він уповноважений повідомити особі про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Вважає, що у старшого слідчого ОСОБА_12. та старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області юристу 1-го класу ОСОБА_13 були всі підстави для зазначення всіх об'єктивних даних в повідомленні про підозру від 18.03.2015 року , та в подальшому для її зміни на підставі ст. 279 КПК України, однак до 14.09.2015 року тобто по момент відкриття матеріалів іншій стороні слідчим органом та прокурором вказані дії не були виконані, що прямо вказує на їх бездіяльність.

Також до суду надійшла скарга захисника ОСОБА_15, в якій він просить: визнати незаконними дії прокурора Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_16 в частині внесення ним до повідомленні про підозру відносно ОСОБА_4 від 18.03.2015 р. по даному кримінальному провадженню неправдивих даних про період роботи ОСОБА_4 на посаді директора ДП "Дніпромашзбагачення"; визнати незаконною бездіяльність прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. в частині невиконання ними вимог ст. 279 КПК України по зміні повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню в частині внесення правдивих та об'єктивних відомостей про час перебування ним на посаді директора ДП "Дніпромашзбагачення"; визнати незаконними дії прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. щодо складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню.

В обґрунтування скарги наводить наступне 18.03.2015 року прокурором Дніпропетровської області старшим радником юстиції ОСОБА_16 складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві розтрати грошових коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем. Вважає, що дії прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. є незаконні та протиправні, як в частині кваліфікації дій ОСОБА_4, так і в частині зазначення в повідомленні про підозру ОСОБА_4, періоду його перебування на посаді директора Дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення". Так, в повідомленні про підозру від 18.03.2015 р., яка була вручена ОСОБА_4 прокурором Дніпропетровської області Романовим В.П. вказується про те, що ОСОБА_4 згідно протоколу № 4 загальних зборів ТОВ "Апостолівагромаш" від 11.11.2008 року та наказу від 11.11.2008 року, перебуваючи на посаді директора дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення", здійснював організаційно-розпорядчі функції, тобто являючись службовою особою даного підприємства, діючи умисно, вчинив пособництво в розтраті майна державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в особливо великих розмірах, шляхом зловживання його службовими особами своїм службовим становищем. Після закінчення досудового розслідування 14.09.2015 року, та під час виконання вимог ст. 290 КПК України, в період з 14.09.2015 року по 17.09.2015 року, стороні захисту, а також підозрюваному ОСОБА_4 були надані для ознайомлення всі матеріали кримінального провадження у 9 (дев'яти) томах. Зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зібраними доказами, показами свідків, положеннями господарських договорів, висновками експертних досліджень, висновками податкових перевірок, вивченням технічної документації, а також рішень судів, захистом було встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18 березня 2015 року щодо ОСОБА_4 є абсурдним, викладені в ньому обставини не відповідають матеріалам кримінального провадження, а крім того ще й спростовуються зібраними в ході слідства доказами. Так, в повідомленні про підозру від 18.03.2015 року зазначено, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ДП "Дніпромашзбагачення", виконуючи організаційно-розпорядчі функції, тобто являючись службовою особою даного підприємства у період з 2010 року по 2014 рік, отримав кошти на розрахункові рахунки свого підприємства від ДПП "Кривбаспромводопостачання" на загальну суму 74.3. млн. грн. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 працював директором ДП "Дніпромашзбагачення" в період з 11.11.2008 року по 15.11.2010 року, що підтверджується копіями відповідних наказів, які є в матеріалах кримінального провадження. На підставі протоколу зборів засновників № 4 від 11.11.2008 року та згідно наказу від 11.11.2008 року, ОСОБА_4 приступив до виконання обов'язків директора ДП "Дніпромашзбагачення". На підставі протоколу зборів засновників № 7 від 09.11.2010 та згідно наказу № 15-ОК від 15.11.2010 року, ОСОБА_4 був звільнений з посади директора. Крім того, в матеріалах кримінального провадження (т. 4 а.с. 26-40) міститься рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року, відповідно з яким, суд, виносячи своє рішення, зобов'язав ДПП "Кривбаспромводопостачання" укласти з ДП "Дніпромашзбагачення" ліцензійний договір №1-ЛД про надання послуг з використання корисної моделі. Вважає, що ОСОБА_4 згідно своїх службових обов'язків, виконуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2015 року, яке діяло на той період часу, є законним і не скасоване до теперішнього часу, підписав ліцензійний договір №1-ЛД про надання послуг з використання корисної моделі. Наполягає, що зазначений факт повністю спростовує доводи слідства визначені в повідомленні про підозру, згідно якого ОСОБА_4, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, передбачаючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, уклав в особі директора ДП "Дніпромашзбагачення" ліцензійний договір від 29.03.2010 року з ДПП "Кривбаспромводопостачання" про надання у використання корисної моделі, яка, начебто використовувалась ДПП "Кривбаспромводопостачання" з метою економії електроенергії при роботі насосної станції №1 каналу "Дніпро-Кривий-Ріг" (Мар'янська дільниця) в процесі експлуатації насосних агрегатів при подачі води. Вивчивши та проаналізувавши зазначені обставини вважає, що у слідства не було жодних законних приводів і підстав для того, щоб вказувати у повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2015 року дані про те, що він отримував грошові кошти з рахунків ДПП "Кривбаспромводопостачання" на рахунки ДП "Дніпромашзбагачення" у період з 2010 року по 2014 року, так як ОСОБА_4 на підставі протоколу зборів засновників № 7 від 09.11.2010 року та згідно наказу № 15-ОК від 15.11.2010 року, був звільнений із займаної посади директора ДП "Дніпромашзбагачення". На підставі протоколу зборів засновників № 7 від 09.11.2010 року згідно наказу від 16.11.2010 року на посаду директора ДП "Дніпромашзбагачення" призначена ОСОБА_17, яка і займає її до теперішнього часу і саме вона виконувала організаційно-розпорядчі функції та отримувала на поточні рахунки підприємства грошові кошти відповідно до вищезазначеного договору, який був укладений з ДПП "Кривбаспромводопостачання" на виконання рішенням суду, в період з листопада 2010 року по 2014 рік, ОСОБА_17 до кримінальної відповідальності слідством за даними фактами не притягнута, а сума грошових коштів, яка була нею отримана в період з листопада 2010 року по невстановлений слідством період 2014 року, в ході проведення досудового розслідування об'єктивно не встановлена та не визначена і незаконно та безпідставно внесена до повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 Також зазначає, що в матеріалах кримінального провадження є вся технічна документація, що підтверджує як існування корисної моделі "Спосіб управління насосною станцією", так і факт істотної економії електроенергії в результаті її використання, що і давало всі законні підстави ОСОБА_4 укладати ліцензійний договір. Всі документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження були здобуті слідством до 18.03.2015 року, тобто до моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4, однак слідчий по узгодженню з прокурором внесли до повідомлення про підозру завідомо неправдиві відомості які не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження. Вважає, що у прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. були всі підстави для зазначення всіх об'єктивних даних в повідомленні про підозру від 18.03.2015 року , та в подальшому для її зміни на підставі ст. 279 КПК України, однак до 14.09.2015 року тобто по момент відкриття матеріалів іншій стороні, слідчим органом та прокурором вказані дії не були виконані, що вказує на їх бездіяльність. Також вважає, що прокурор Дніпропетровської області Романов В.П., не являючись призначеним в групі прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво над даним кримінальним провадженням, склав та вручив повідомлення про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який являється депутатом Дніпропетровської міської ради VI скликання, а саме про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві розтрати грошових коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, що є грубим порушенням норм КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється депутату місцевої ради, яким є ОСОБА_4, генеральним прокурором України, його заступником, прокурором АРК, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень. Керуючись п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором, можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Прокурор, як сторона обвинувачення, здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку досудового розслідування (яке починається з моменту внесення відомостей в ЄРДР) до кінця судового провадження, яке закінчується постановленням та набранням в порядку, ст. 532 КПК України, судовим рішенням законної сили. Закріплення в цій нормі закону здійснення повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення є втіленням завдання кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, а також необхідне для підвищення ефективності процесуальної діяльності прокурора щодо доведеності перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Наполягає, що прокурор Дніпропетровської області Романов В.П., не був визначений в групі прокурорів, що уповноважені на ведення процесуального керівництва по даному кримінальному провадженню з початку внесення даних щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, при цьому склав та вручив ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 18.03.2015 року, що є порушенням вимог ст. 37 КПК України. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором, можливе лише у таких випадках: подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення ВСУ чи за нововиявленими обставинами; доповнення, зміни або відмови від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурора нижчого рівня; участі у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку ВСУ або за нововиявленими обставинами. Згідно зі ст. 16 Закону України "Про прокуратуру" прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Особи, призначені у встановленому законом порядку виконувачами обов'язків керівників відповідної прокуратури, повною мірою користуються повноваженнями щодо призначення прокурора у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Процедура таких процесуальних заходів деталізована у «Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань та порядку його формування і ведення», яке затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з МВС, СБУ, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. З огляду на положення ст. 214 КПК відомості до ЄРДР можуть бути внесені або слідчим, або прокурором. Якщо ж відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Отже, прокурор у конкретному кримінальному провадженні може визначатися керівником прокуратури: при безпосередньому внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР працівниками прокуратури; при надходженні до прокуратури письмового повідомлення слідчого про початок досудового розслідування та його підставу. При визначенні форми реалізації рішення керівника прокуратури щодо призначення прокурора, слід керуватися положеннями ст. 110 КПК України. Відповідно до цієї статті, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Важливим процесуальним рішенням є призначення прокурора у кримінальному провадженні, тому положення ст. 110 стосуються і його. Стаття 37 КПК України не містить положень щодо обов'язкового винесення постанови. Однак її тлумачення у взаємозв'язку із статтями 214, 110 КПК України дає змогу стверджувати, що винесення таких постанов слід визнати доцільним. Зокрема, якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР вносяться прокурором, керівник прокуратури зобов'язаний невідкладно винести постанову про передачу матеріалів кримінального провадження за підслідністю до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. У цій постанові повинно бути відображено і рішення керівника прокуратури щодо призначення відповідного прокурора. У другому випадку при надходженні до прокуратури письмового повідомлення слідчого про початок досудового розслідування та його підставу, керівник прокуратури також невідкладно має прийняти рішення про призначення прокурора та негайно надіслати відповідну постанову до органу досудового розслідування. Наполягає, що прокурор Дніпропетровської області Романов В.П., не являючись призначеним прокурором з групи прокурорів, що уповноважені на здійснення та ведення кримінального провадження № 32014040040000020 від 23.05.2014 р., прийняв неправомірно рішення щодо повідомлення про підозру від 18.03.2015 року ОСОБА_4, а тому зазначені дії прокурора, вважає, повинні бути визнані в судовому порядку, незаконними.

Крім того, до суду надійшла скарга захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_37., в яких вони просять: визнати протиправними, незаконними та скасувати постанови: постанову від 05.03.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 09.04.2015 року, винесену першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 29.05.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 22.07.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України.

В обґрунтування скарги наводять наступне. 26.02.2015 року заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. було постановлено змінити склад прокурорів та визначити іншу групу прокурорів за розслідуванням даного кримінального правопорушення, а саме на ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_18, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_19, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_20, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_21, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_22, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_23, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_24, де старшим прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 26.02.2015 року заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38., було постановлено змінити склад прокурорів та визначити іншу групу прокурорів за розслідуванням даного кримінального правопорушення, а саме на ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_18, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_19, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_20, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_21, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_22, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_23, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_24, де старшим прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 26.02.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. було складено постанову про зміну складу групи прокурорів, за якою було постановлено змінити склад прокурорів Дніпропетровської області у складі: ст. прокурора ОСОБА_11., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., де ст. прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 26.02.2015 р. ст. прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 винесено постанову про визначення підслідності та об'єднання матеріалів кримінальних проваджень, якою було, зокрема, постановлено об'єднати кримінальні провадження № 32015040040000022 від 23.02.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, № 32015040650000012 від 26.02.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України з кримінальним провадженням № 32014040040000020 від 23.05.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в одне провадження, про що було внесено відповідні дані та відомості до ЄРДР. 05.03.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. було постановлено змінити склад групи прокурорів на ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_18, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_19, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_20, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_25, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_21, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_22, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_27, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_24, де старшим прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 09.04.2015 р. першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39, було постановлено змінити склад прокурорів на ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_28, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_29, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_30, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_31, де ст. прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_28 29.05.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35, було постановлено про зміну складу групи прокурорів на ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_28, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_29, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_30, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_32, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_31, де ст. прокурором групи було призначено ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_28 22.07.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35 було постановлено про зміну складу групи прокурорів у складі прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_33, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_34, ст. прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_32, прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_31, де старшим групи було визначено ОСОБА_7

Вважають, що зазначені постанови про зміну складу групи прокурорів, прийняті в період з 05.03.2015 р. по 22.07.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35, першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39, та заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. є незаконні та протиправні та є підстави для їх скасування в судовому порядку. Згідно вимог ч. 2 ст. 37 КПК України прокурор, як сторона обвинувачення, здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку досудового розслідування (яке розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР) до кінця судового провадження, яке закінчується постановленням та набранням в порядку, передбаченому ст. 532 КПК, судовим рішенням законної сили прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку і до завершення. Закріплення ст. 37 КПК України вимог щодо здійснення повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення, є втіленням завдання кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, а також необхідне для підвищення ефективності процесуальної діяльності прокурора щодо доведеності перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Наполягають, що здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у таких випадках: реалізації Генеральним прокурором України, прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками права: на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення ВСУ чи за нововиявленими обставинами; на доповнення, зміну або відмову від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня; участі у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку ВСУ або за нововиявленими обставинами; винесення Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняними до них прокурорами вмотивованої постанови про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, в разі неефективного досудового розслідування; реалізації службовою особою органу прокуратури вищого рівня права щодо заміни одного прокурора на іншого зі службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність. Реалізації службовою особою органу прокуратури вищого рівня такого права має передувати: вчинення прокурором нижчого рівня, який брав участь у кримінальному провадженні, незаконних дій, або невжиття заходів щодо вчинення законних дій, що стало наслідком протиправної бездіяльності; скасування прокурором вищого рівня незаконного рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності прокурора нижчого рівня, який брав участь у кримінальному провадженні; усунення від участі в судовому розгляді прокурора керівником органу прокуратури або прокурором вищого рівня, якщо ними відмовлено (прокурору, який брав участь у судовому розгляді) в погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про

висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, після усунення від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював такі питання, керівник органу прокуратури або прокурор вищого рівня самостійно бере у ньому участь або доручає участь іншому прокурору; неможливості здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні через: задоволення заяви про його відвід; тяжку хворобу, що підтверджується відповідним медичним висновком та з фізіологічних причин унеможливлює реалізацію прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні; звільнення з органу прокуратури (припинення трудових відносин між особою, яка виконувала повноваження прокурора, із системою органів прокуратури в порядку та спосіб, передбачені КЗпП, Закону України "Про прокуратуру" та Дисциплінарним статутом прокуратури України; іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні (відпустка (у тому числі по догляду за дитиною), пологи, перебування у відрядженні, перебування на сесії у навчальному закладі чи курсах підвищення кваліфікації, відсторонення від посади на час проведення службового розслідування тощо); неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. Наполягають, що законодавець чітко визначив, що повинно бути визначено в мотивувальній частині постанови про зміну складу прокурорів. Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Рішення керівника прокуратури про заміну прокурора приймається у формі постанови, головна вимога якої - чітке розкриття в мотивувальній наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 37 КПК України, з посиланням на відповідні джерела таких відомостей. Підставами прийняття рішення про заміну прокурора може бути: задоволення заяви про його відвід; тяжка хвороба прокурорського працівника; звільнення з органу прокуратури; інша поважна причина, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні; у виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Зазначає, що законодавець чітко визначив та обґрунтував обсяг щодо вимоги по заміні прокурора в кримінальному проваджені та додержання законних вимог при складанні прокурором постанови про заміну прокурорів, адже при прийнятті рішення про заміну прокурора за цими підставами головною вимогою є чітка демонстрація у мотивувальній частині постанови причинного зв'язку між діями (бездіяльності) прокурора та негативними наслідками, що настали для кримінального провадження. Винесення відповідної постанови в цьому випадку, також є обов'язковим. При цьому, в ній обов'язково мають відображатися: підстави такого рішення, дані про склад групи прокурорів та старшого прокурора такої групи. Підставами доручення здійснення нагляду у кримінальному провадженні групі прокурорів можуть бути: складність кримінального провадження: багатоепізодність кримінального правопорушення (правопорушень); провадження досудового розслідування стосовно кількох осіб тощо. Вважає, що складені постанови про зміну складу групи прокурорів, прийняті в період з 05.03.2015 р. по 22.07.2015 р. заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35, першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39 та заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38., зазначені норми не дотримали, в мотивувальній частині цих постанов взагалі не зазначили жодної із підстав, як того вимагає ст. 37 КПК України задля обґрунтованої зміни складу прокурорів, лише вказуючи в постановах обставини та підстави порушення кримінального провадження за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 209, ч.3 ст. 212 КК України. Наполягають, що ці постанови є незаконні та повинні бути скасовані в судовому порядку. Вважають, що постанова від 05.03.2015 року, винесена заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38., постанова від 09.04.2015 року, винесена першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39, постанова від 29.05.2015 року, винесена заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35, постанова від 22.07.2015 року, винесена заступником прокурора Дніпропетровської області старшим радником юстиції ОСОБА_35, про заміну прокурорів по даному кримінальному провадженню, не відповідають вимогам ст. 36, ст. 37 та ч. 5 ст. 110 КПК України, у зв'язку з чим є недійними та незаконними, та повинні бути скасовані в судовому порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав скарги, кожну окремо, просить їх задовольнити.

Захисник Пашко Є.В. підтримав скарги, кожну окремо, та просить їх задовольнити. При цьому пояснив, що доводи та зміст поданою ним особисто скарги, а також доводи та зміст скарги, поданої ним та захисником ОСОБА_15, підтверджує.

Обвинувачений ОСОБА_4 не підтримав скаргу захисника ОСОБА_37. стосовно відомостей про час роботи ОСОБА_3, внесених в повідомлення про підозру. Відносно скарги захисника ОСОБА_37. про скасування постанови та про покладення обов'язку закрити провадження, свою думку не зміг висловити. Проти задоволення двох інших скарг заперечує.

Захисник ОСОБА_2 стосовно задоволення скарги захисників ОСОБА_37. та ОСОБА_15 про визнання незаконними постанов про зміну групи прокурорів від 5 березня 2015 року, 9 квітня 2015 року, 29 травня 2015 року, 22 липня 2015 року покладається на думку суду, інші скарги не підтримав.

Прокурор вважає за необхідне відмовити у задоволенні всіх зазначених скарг.

Представник цивільного позивача при вирішенні питання про задоволення скарг пояснив, що скарги не підтримує.

Вислухавши обвинувачених, захисників, прокурора, представника цивільного позивача, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні зазначених скарг належить відмовити.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду, суд, зокрема, визначає дату та місце проведення судового розгляду; розглядає клопотання учасників судового провадження щодо виклику певних осіб до суду та допиту; витребування певних речей та документів, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Зазначена норма КПК України не наділяє суд правом визнавати незаконними дії та бездіяльність прокурора та слідчого, визнавати незаконними та скасовувати процесуальні документи; покладати обов'язок на прокурора приймати рішення про закриття кримінального провадження. На переконання суду передбачена частиною другою ст. 303 КПК України можливість розгляду скарг на дій прокурора та слідчого спрямована на реалізацію сторонами права визначити своє ставлення до правильності проведеного досудового розслідування. Також суд враховує, що питання щодо допустимості та недопустимості доказів регламентується ст. 86 та ст. 87 КПК України, а згідно ст. 89 КПК України, питання щодо допустимості доказів, суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Скарга стосовно неправильності створення групи прокурорів стосується правильності проведення досудового розслідування і, таким чином допустимості доказів, добутих під час його проведення. Тому, суд приходить до переконання, що вказана скарга не підлягає задоволенню під час підготовчого судового засідання, а доводи, викладені в ній, можуть бути враховані під час постановлення по справі рішення.

Скарга щодо правильності визначення в повідомленні про підозру періоду роботи на посаді ОСОБА_3 стосується того, чи відповідає зміст підозри фактичним обставинам справи, тобто доведеності підозри. Оцінку доказів, які стосуються періодів роботи ОСОБА_3 на посаді, суд також має право, відповідно до ст. 374 КПК України, надати під час постановлення вироку. Тому суд переконаний, що ця скарга не підлягає задоволенню під час підготовчого судового засідання, а доводи, викладені в ній, можуть бути враховані під час постановлення по справі рішення.

Скарга щодо правильності визначення в повідомленні про підозру періоду роботи на посаді ОСОБА_4 стосується того, чи відповідає зміст підозри фактичним обставинам справи, тобто доведеності підозри. Оцінку доказів, які стосуються періодів роботи ОСОБА_4 на посаді, суд також має право, відповідно до ст. 374 КПК України, надати під час постановлення вироку. Тому суд приходить до переконання, що ця скарга не підлягає задоволенню під час підготовчого судового засідання, а доводи, викладені в ній можуть бути враховані під час постановлення по справі рішення.

Скарга про необґрунтованість відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та про покладення на прокурора обов'язку закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3, суперечить вимогам глави 24 КПК України, оскільки, як передбачена даною главою, рішення про закриття кримінального провадження прокурор має повноваження приймати до закінчення досудового розслідування. На даний час досудове розслідування закінчено, а саме 17 вересня 2015 року складений обвинувальний акт. Тому суд приходить до переконання, що ця скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 42, 200, 201 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_37., в який він просить: скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання від 17 вересня 2015 року, винесену старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ДФС у Дніпропетровській області капітаном податкової міліції ОСОБА_6, за результатами розгляду клопотання від 17.09.2015 року, заявленого адвокатом Пашко Є.В. по даному кримінальному провадженню; зобов'язати прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_7 задовольнити клопотання захисту від 17.09.2015 року та прийняти постанову про закриття кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_3 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_37., в який він просить: визнати незаконними дії старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_12 в частині внесення ним до повідомленні про підозру відносно ОСОБА_3 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню неправдивих даних про період роботи ОСОБА_3 на посаді в.о. генерального директора ДП "Кривбаспромводопостачання"; визнати незаконними дії старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 в частині погодження ним повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 18.03.2015 р. по даному кримінальному провадженню, до змісту якого слідчим ОСОБА_12. було внесені неправдиві дані про період роботи ОСОБА_3 на посаді в.о. ген. директора ДП "Кривбаспромводопостачання"; визнати незаконною бездіяльність старшого слідчого Алексєйчука К.В. та старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13, в частині не виконання ними вимог ст. 279 КПК України по зміні повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 18.03.2015 року по даному кримінальному в частині внесення правдивих та об'єктивних відомостей про час перебування ним на посаді в.о. ген. директора ДПП "Кривбаспромводопостачання" - відмовити.

У задоволенні скарг захисника ОСОБА_15, в які він просить: визнати незаконними дії прокурора Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_16 в частині внесення ним до повідомленні про підозру відносно ОСОБА_4 від 18.03.2015 р. по даному кримінальному провадженню неправдивих даних про період роботи ОСОБА_4 на посаді директора ДП "Дніпромашзбагачення"; визнати незаконною бездіяльність прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. в частині не виконання ними вимог ст. 279 КПК України по зміні повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню в частині внесення правдивих та об'єктивних відомостей про час перебування ним на посаді директора ДП "Дніпромашзбагачення"; визнати незаконними дії прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_16. щодо складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2015 року по даному кримінальному провадженню - відмовити.

У задоволенні скарги захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_37., в яких вони просять: визнати протиправними, незаконними та скасувати постанови: постанову від 05.03.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_38. про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 09.04.2015 року, винесену першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_39 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 29.05.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України; постанову від 22.07.2015 року, винесену заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_35 про зміну складу групи прокурорів, у даному кримінальному провадженні за та зобов'язати прокурора прийняти рішення щодо зміни складу групи прокурорів відповідно вимог ст. 37 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов

судді: І.Б. Щеняєва

О.І.Євтушенко