Рішення № 51786911, 02.10.2015, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/534/15-ц

2/729/248/15 р.

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2015 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н.О., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Таран Ю.М., секретаря Савости К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

28.09.2015 з Апеляційного суду Чернігівської області була повернута справа за позовом ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суду. Апеляційний суд в своїй ухвалі вказав на те, що рішенням Бобровицького районного суду від 10.08.2015 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі від 10.10.2006 року відмовлено, проте судом першої інстанції не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про стягнення орендної плати та не вирішено питання про правильність сплати судового збору за кілька самостійних вимог немайнового характеру.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що дійсно, суд при ухваленні рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі у резолютивній частині не ухвалив рішення щодо позовної вимоги про стягнення орендної плати, тому є необхідність у винесенні додаткового рішення. Також пояснила, що її довірителем при зверненні до суду з позовом та при збільшенні позовних вимог був сплачений судовий збір згідно діючого законодавства, як за вимогу немайнового та майнового характеру. Вважає, що вимога про розірвання договорів оренди землі є однією вимогою немайнового характеру.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо винесення додаткового рішення поклався на розсуд суду, проте зазначив, що вимога про стягнення орендної плати не може вважатися як збільшення позовних вимог і не могла розглядатися з первісним позовом про розірвання договору оренди землі. Вказав, що судовий збір, позивачеві при зверненні до суду, необхідно було сплатити як за дві самостійні вимоги немайнового характеру кожна з яких є об»єктом справляння судового збору, оскільки він просив розірвати два договори оренди землі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі.

У судовому засіданні встановлено, що в ході розгляду зазначеної справи позивачем було збільшено позовні вимоги, в яких він просив разом з розірванням двох договорів оренди землі стягнути з відповідача на його користь орендну плату за 2013-2014 роки в сумі індексації на дату виплати орендної плати відповідно до рівня інфляції національної валюти України в розмірі 1049,11 грн. та недораховану орендну плату за 2013 рік - грошовий еквівалент вартості пшениці 6 класу та кукурудзи фуражної на суму 407,5 грн., а разом - 1456,61 грн., а також здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Бобровицького районного суду від 10.08.2015 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі від 10.10.2006 року відмовлено, проте не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про стягнення орендної плати, яка була викладена в заяві про збільшення позовних вимог, хоча ця вимога вирішувалась в судовому засіданні і з приводу неї сторони подавали докази і давали пояснення.

Згідно квитанції № 0.0.380180008.1 від 30.04.2015 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. як за вимогу про розірвання договору оренди, яка має немайновий характер, проте в прохальній частині він просить розірвати два договори оренди, отже судовий збір необхідно було сплатити як за дві самостійні вимоги немайнового характеру, оскільки таке передбачено ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» та відповідні роз»яснення наведені у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про стягнення орендної плати за 2013-2014 роки в сумі індексації на дату виплати орендної плати відповідно до рівня інфляції національної валюти України в розмірі 1049,11 грн. та недорахованої орендної плати за 2013 рік - грошовий еквівалент вартості пшениці 6 класу та кукурудзи фуражної на суму 407,5 грн., а разом 1456,61 гривень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави недоплачену суму судового збору за вимогу про розірвання договору оренди землі від 10 жовтня 2006 року в сумі 243 гривні 60 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Н.О. Булига