Рішення № 51784903, 30.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7860/15

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Решетник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними та стягнення суми вкладу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2015 року ,

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, уточнивши його 17.02.2015 року просили визнати неправомірними дії банку щодо повернення грошей та залишках на рахунках та стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 - 20344,48 доларів США залишок на рахунку № НОМЕР_2 та на користь ОСОБА_3 - 13975,05 доларів США залишок на рахунку № НОМЕР_1, а також повернути гроші через касу банку аналогічним чином, яким вони були залучені, стягнути судові витрати, посилаючись на повернення банком їх депозитних вкладів.

При цьому посилалися на те, що 28.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір № 008-15566-280813, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, на який 28.08.2013 року були внесені грошові кошти у розмірі 20000 доларів США, в підтвердження чого банком було надано квитанцію за № 4200.

28.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір № 009-15566-280813, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_3 рахунок № НОМЕР_1 у доларах США, на який 28.08.2013 року були внесені грошові кошти у розмірі 20 00 доларів США, в підтвердження чого банком було надано квитанцію № 4199.

29.08.2013 року між ОСОБА_2 та банком був укладений договір №10005003513456 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий оn-line у доларах США», також 29.08.2013 року між ОСОБА_3 та банком був укладений договір № 00000003503451 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий оn-line у доларах США».

03.09.2014 року згідно договорів № 10005003513456 та № 00000003503451 від 29.08.2013 року грошові кошти надійшли на поточні рахунки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі по 20000 дол. США, про що надійшло SMS повідомлення, однак посадові особи ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти не повертають та не дають можливості вільно користуватися своїми грошима.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2015 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії ПАТ «Дельта Банк» щодо неповернення коштів з рахунків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 залишок на рахунку № НОМЕР_2 в розмірі 20344,48 (двадцять тисяч триста сорок чотири дол. США 48 центів) доларів США та на користь ОСОБА_3 залишок на рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 13975,05 (тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять дол. США 05 центів) доларів США повернувши гроші через касу банку.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2015 року відхилено апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року задоволено частково касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», скасовано ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2015 року та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що зобов'язання сторін за договором припиняються з моменту їх належного виконання, проте оскільки внесені позивачами грошові кошти на їх вимогу у визначені договорами строки не повернуті, то є підстави для повернення цих грошових коштів на користь позивачів у судовому порядку.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконатироботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 28 серпня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір № 008-15566-280813 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки, відповідно до якого на ім»я останнього відкрито рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, на який 28 серпня 2013 року внесено грошові кошти у розмірі 20 тис. доларів США.

28 серпня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір № 009-15566-280813 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки, відповідно до якого на ім»я останньої відкрито рахунок № НОМЕР_1 у доларах США, на який того ж дня внесено грошові кошти у розмірі 20 тис. доларів США.

29 серпня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США № № 10005003513456, 00000003503451 відповідно, згідно з п. 1.3 яких вклад залучився на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок до 03 вересня 2014 року.

03 вересня 2014 року згідно договорів № 10005003513456, № 00000003503451 від 29.08.2013 року грошові кошти надійшли на поточні рахунки позивачів.

За період із 03 вересня 2014 року та на час звернення до суду з цим позовом ОСОБА_3 зняла із рахунку № НОМЕР_1 у доларах США грошову суму в розмірі 6 300 доларів США.

05 та 22 вересня 2014 року позивачі зверталися із заявами до Голови Наглядової ради ПАТ «Дельта Банк» щодо невиконання умов договорів.

У жовтні 2014 року позивачі отримали відповіді на свої звернення від ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Пунктами 1.10 договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США № № 10005003513456, 00000003503451, укладених 29 серпня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, установлено, що вклад виплачується за закінченням строку розміщення вкладу, зазначеного у п. 1.3 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № № НОМЕР_2, НОМЕР_1 відповідно.

Позивачі не заперечують, та виписками по депозитним рахункам підтверджено, що 03.09.2014 року згідно договорів № 10005003513456 та № 00000003503451 від 29.08.2013 року грошові кошти надійшли на поточні рахунки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі по 20000 дол. США, про що надійшло SMS повідомлення, що свідчить про виконання ПАТ «Дельта Банк» умов договорів.

Посилання позивачів на те, що банк не повертає їм грошові кошти та не дає змоги вільно користуватися своїми грошима не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

ОСОБА_3 з вересня 2014 року як власник своїх коштів отримала зі свого рахунку грошові кошти загальною сумою 6300 дол. США.

У вересні 2014 року на виконання умов договорів кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок перейшли у власність отримувачів, які мають виключне право розпоряджатися ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківських рахунків клієнтів здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнтів проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо/ і не є набувачем цих коштів.

Позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач не виконав умови договорів та не повертає їхні грошові кошти.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 10 червня 2015 року, викладеною у постанові № 6-36цс15, закінчення строку дії договору банківського вкладу і невиконання зобов»язань не припиняє зобов»язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов»язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.

При встановлених обставинах та на підставі наданих доказів колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними та стягнення суми вкладу.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова