Рішення № 51784794, 30.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6280/15

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію за апеляційною скаргою ОСОБА_7, подану через представника ОСОБА_8, на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 вересня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2014 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису та просив визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 24.05.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нежитлового підвального приміщення, загальною площею 106,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; витребувати у ОСОБА_5 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 115,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради; усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_5 з нежитлового приміщення підвалу, та скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_5 на нежитлове приміщення підвалу.

Позивач посилався на те, що вказане нежитлове приміщення підвалу загальною площею 115,4 кв. м. у будинку АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади та незаконно вибуло з власності громади без її відома та поза її волі.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24 вересня 2014 року позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 24.05.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нежитлового приміщення (підвал), загальною площею 106,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В та зареєстрований в реєстрі № 6752.

Витребувано у ОСОБА_5 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 115,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь територіальною громади м. Одеси (тип власності - комунальна), в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Усунуто перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_5 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 115,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Скасовано запис про державну реєстрацію за ОСОБА_5 на нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 115,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в книзі: 100НЕЖ-180 (дата реєстрації 29.10.2010 рік) реєстраційний номер майна у реєстрі прав власності на нерухоме майно: 18612881.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради сплачений судовий збір у сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, через представника ОСОБА_8, просить заочне рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому ОСОБА_7 посилається на те, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01 липня 2013 року він є власником спірного приміщення підвалу по АДРЕСА_1 площею 115,4 кв.м., однак до участі у справі не був залучений в якості відповідача, та на те, що спірне приміщення підвалу є допоміжним.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов та ухвалюючи заочне рішення суд першої інстанції посилався на порушення прав позивача, як власника спірного приміщення, з боку відповідачів.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення з ухваленням нового.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами / ч. 2 ст. 303 ЦПК України/.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковими підставами для скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на допоміжне приміщення /підвал/ загальною площею 106,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1

24 травня 2007 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 допоміжне приміщення /підвал/ площею 106,7 кв.м. по АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.

08 липня 2009 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_6 допоміжне приміщення /підвал/ площею 106,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.

27 жовтня 2010 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_5 допоміжне приміщення /підвал/ площею 115,4 кв.м. за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу.

01 липня 2013 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 за нотаріально посвідченим договором купівлі- продажу допоміжне приміщення площею 115,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

Право власності ОСОБА_7 на вказане допоміжне приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.07.2013 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежиле приміщення залишено без розгляду.

У квітні 2014 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вказавши третіми особами Одеську міську раду, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 травня 2007 року недійсним та витребування від ОСОБА_5 нежитлового приміщення підвалу загальною площею 115,4 кв. м. по АДРЕСА_1. При цьому позивач посилався на те, що він є власником зазначеного приміщення на підставі свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2006 року, за яким нежилі приміщення підвалу загальною площею 121,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання угоди недійсною (ст. ст. 215-235 ЦК України), так із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. ст. 330, 338 ЦК України).

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання згідно зі ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що предметом позову є нежитлове приміщення підвалу загальною площею 115,4 кв. м. по АДРЕСА_1 / а.с. 1-4/.

Власником цього приміщення як на момент звернення позивача до суду з позовом так і на момент ухвалення заочного рішення і тепер є ОСОБА_7 з 01 липня 2013 року / а.с. 139-142/.

Однак, право власності ОСОБА_7 всупереч ст. 321 ЦК України та Конституції України, порушено.

Позовні вимоги до теперішнього власника спірного приміщення не заявлялися. Справу судом першої інстанції розглянуто в заочному порядку без залучення до участі в якості відповідача власника спірного приміщення та без з»ясування статусу спірного приміщення, його розмірута наявність спірного об'єкта, на який претендує позивач, в натурі.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості залучення до участі у справі в якості відповідача особу, яка не була відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції.

При встановлених обставинах та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки оскаржуваним заочним рішенням порушуються права власника спірного об»єкту нерухомості.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, подану через представника ОСОБА_8, задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова

.