Рішення № 51784359, 29.09.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/24/15-ц

Провадження № 2/520/16/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання спадкоємцем за законом четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд, -

встановив:

05.01.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, який неодноразово уточнював, та відповідно до уточненої в порядку ст. 31 ЦПК України позовної заяви від 22.06.2015 року, позивач просить встановити факт проживання одноособово ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю в будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі з червня 2008 року до моменту смерті до травня 2014 року; визнати позивача єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги після ОСОБА_5, померлого у травні 2014 року; визнати за позивачем право власності на 3/8 частин будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого у травні 2014 року; та стягнути з відповідачів судовий збір у рівних частках.

При цьому позивач посилається на те, що з червня 2008 року і до травня 2014 року, тобто понад 5 років, він проживав з ОСОБА_5 однією сімєю у будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, були повязані спільним побутом, оскільки рішенням суду від 17.12.2009 року ОСОБА_5 був визнаний недієздатним, а позивач призначений опікуном над ним. У травні 2014 року ОСОБА_5 помер, та у встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, при цьому вважає себе таким, що прийняв спадщини на підставі ст. 1268 ЦК України, так як проживав із спадкодавцем однією сімєю. Листом нотаріуса позивачу було повідомлено, що окрім нього із заявою про прийняття спадщини до майна померлого ОСОБА_5 звернулися також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивач вважає, що вказані особи навмисно створюють перешкоди йому у прийнятті спадщини, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду із позовом.

До судового засідання позивач ОСОБА_6 не з'явився, повідомлявся належним чином. Матеріали справи містять заяву представника позивача ОСОБА_7 про розгляд справи за її відсутності, заявлені уточнені позовні вимоги від 22.06.2015 року підтримує та просить їх задовольнити

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. У судових засіданнях 23.03.2015 року, 28.05.2015 року, 23.06.2015 року представник відповідача адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення позову. в подальшому до судових засідань повторно не зявилася, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання повторно не з'явилася, повідомлялася належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином. Матеріали справи містять заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, у травні 2014 року у віці 74 років помер ОСОБА_5, актовий запис № 5443, що вбачається із свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 380552, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції /а.с. 9/.

ОСОБА_5 на момент смерті належали на праві власності 5/32 частин домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1998 року; 3/32 частини домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, на підставі договору міни від 14.07.1998 року; 1/8 частина домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.04.1996 року /а.с. 13-15/.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2014 року, позивачу ОСОБА_1 належить 1/8 частка домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі /а.с. 17/.

Судом також досліджено технічний паспорт на домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 від 10.04.2014 року /а.с. 18-22/ та технічний паспорт, виготовлений на замовлення ОСОБА_9 від 14.09.2006 року /а.с. 23-33/.

Таким чином, судом встановлено, що померлому ОСОБА_5 належить 5/32, 3/32 та 1/8 частки домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, а позивачу ОСОБА_1 1/8 частка домоволодіння № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі.

20.11.2014 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/15046/14-ц встановлено факт, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 у будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі з червня 2008 року по травень 2014 року /а.с. 11-12/.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.03.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково та скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2014 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю залишено без розгляду. При цьому ухвалою встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір, так як ОСОБА_2 також звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, а тому справа не підлягає розгляду в окремому провадженні. Роз'яснено ОСОБА_1 його права на звернення до суду у порядку позовного провадження /а.с. 92-94/.

У ході розгляду справи судом досліджено копію спадкової справи № 16/2014 до майна померлого у травні 2014 року ОСОБА_5 /а.с. 69-91/, з якої вбачається, що 07.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини /а.с. 69/, 21.10.2014 року до нотаріуса також звернувся із заявою ОСОБА_2 /а.с. 80/ та 27.11.2014 року звернулася із заявою ОСОБА_3 /а.с. 84/.

З дослідженої судом спадкової справи слідує, що свідоцтво про смерть спадкодавця, довідка про його місце проживання до дня смерті за адресою: м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 13-15, були надані приватному нотаріусу позивачем ОСОБА_1 /а.с. 73-79/. Відповідач ОСОБА_2 при звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини будь-яких довідок та документів спадкодавця ОСОБА_5 не надав, як і відповідач ОСОБА_3 не надала будь-яких довідок та документів.

23.02.2015 року відповідач ОСОБА_2 звертався до приватного нотаріуса із заявою про роз'яснення йому порядку отримання свідоцтва про право на спадщину, просив вказати які документи необхідно подати нотаріусу, та хто крім нього звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 /а.с. 90/.

Листом приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_4 від 02.03.2015 року відповідачу розяснено, що після смерті померлого ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_3Ю, які вважають себе спадкоємцями четвертої черги, згідно ст. 1264 ЦК України. Повідомлено, що окрім іншого для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 потрібно надати нотаріусу рішення, яке набрало законної сили, що підтверджує факт проживання зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини, правовстановлюючі документи щодо належності майна спадкодавцеві та звіт про оцінку майна /а.с. 91/.

Тобто, з 02.03.2015 року, відповідач ОСОБА_2 після отриманого роз'яснення нотаріуса, не вчинив будь-яких дій на підтвердження його права на спадщину; ні нотаріусі, ані суду не надав доказів його спільного проживання разом із спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Як слідує із заяв ОСОБА_2, що містяться у спадковій справі, та його паспортних даних, відповідач зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_3, окрім поданої 21.11.2014 року заяви про прийняття спадщини за законом, взагалі, з 2014 року не цікавилася розглядом її заяви нотаріусом, а також не висловила своє ставлення до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у даному судовому провадженні.

З наданих ОСОБА_3 документів до приватного нотаріуса слідує, що вона зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім того, під час судового розгляду справи представником відповідача ОСОБА_2 не надано до суду будь-яких доказів на обґрунтування заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 та спростування доводів позивача, що він з 2008 року проживав однією сімєю із ОСОБА_5

Приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_4 відповіддю на заяву ОСОБА_1 08.09.2015 року повідомила позивача, що для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно надати поміж іншого: рішення, яке набрало законної сили, що підтверджує факт проживання зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини, правовстановлюючі документи щодо належності майна спадкодавцеві. Тобто повторно після листа від 18.12.2014 року /а.с. 87/, розяснила позивачу порядок отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, відповідно до положень ст. 1264 ЦК України, претендентів на спадкування за законом у четвертій черзі після смерті ОСОБА_5 є троє осіб: позивач та відповідачі.

Доводи позивача стосовно спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю з 2008 року до часу відкриття спадщини, підтверджені наданими ОСОБА_1 письмовими документами, які суд вважає належними доказами, а саме: рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2009 року по справі № 2-о-33/2009, яким визнано ОСОБА_5 недієздатним та призначено позивача ОСОБА_1 опікуном над ним. Рішенням набрало законної сили 28.12.2009 року /а.с. 6-7/.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2009 року по справі № 2-о-33/2009 встановлено, що 04.02.2008 року ОСОБА_9 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатним та встановлення над ним опіки. Окрім того, ОСОБА_1 просив призначити саме його опікуном ОСОБА_5, так як його батько ОСОБА_9 є людиною похилого віку.

Згідно посвідчення № 487, виданого 12.01.2010 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради, позивач ОСОБА_1 призначений опікуном ОСОБА_5 /а.с. 8/.

Київська районна адміністрація Одеської міської ради 17.04.2015 року на звернення ОСОБА_1 надала позивачу копії документів з особової справи ОСОБА_5 /а.с. 111-119/, з яких слідує, що ОСОБА_1 виконував покладені на нього обовязки опікуна ОСОБА_5, систематично надав звіти про виконання опікунських обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до Київського районного суду м. Одеси 05.01.2015 року /а.с. 2/.

21.05.2015 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами цивільної справи /а.с. 47/, а з 23.03.2015 року представництво інтересів відповідача здійснює адвокат ОСОБА_8 /а.с. 63-64/.

Тобто, відповідач отримує належну правову, кваліфіковану юридичну допомогу.

Однак, понад сім місяців, сторона відповідача ОСОБА_2 жодних письмових доказів на спростування доводів позивача не надала, що дає суду підставі вважати усні заперечення представника відповідача безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

При цьому суд зазначає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо встановлення факту його проживання саме одноособово із померлим ОСОБА_5, та визнання єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_5, є такими, що викладені некоректно.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 79, 80, 209, 212-215, 218, 224-246 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1217, 1220, 1264, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю в будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі з червня 2008 року до моменту смерті ОСОБА_5, а саме до травня 2014 року.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_5, який помер у травні 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини будинку № 13-15 по вул. Недєліна у м. Одесі, що в цілому складається з двох житлових будинків під літ. «А» і «Б», житловою площею 73,2 кв.м., загальною площею 123,8 кв.м. і господарських споруд: літ. «К», «Е» - сараї, літ. «И» - вбиральня, літ. «Н» - гараж, літ. «С» - веранда, № 1-9, 11 огорожа, І, ІХ, Х вимощення, ІІІ шахта, розташованих на земельній ділянці площею 2593 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер у травні 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 790,46 грн. /сімсот девяносто гривень 46 копійок/ у рівних частках.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.