Постанова № 51777560, 09.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 вересня 2010 р. № 2-а- 8327/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

секретаря - Лишняк І.В.,

за участю представників сторін :

позивача ОСОБА_1,

першого відповідача ОСОБА_2,

другого відповідача не прибув,

прокуратури ОСОБА_3,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та судового збору,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»(надалі - ТОВ «Техенерго НВП»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, перший відповідач), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі Управління Держказначейства, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 46497,00 грн. за листопад 2009 року та судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 3,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив суду, що ТОВ «Техенерго НВП»є платником податку на додану вартість і безперервно проводить господарську діяльність з моменту державної реєстрації з 12.04.2006 року. Скориставшись своїм правом, передбаченим п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість (надалі Закон про ПДВ) 14.12.2009 року позивач за своєчасно поданою першому відповідачу податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009 року з додатками за №№2, 3, 4 та 5 заявив до бюджетного відшкодування податок на додану вартість шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «Техенерго НВП»у банку коштів у розмірі 47759,00 грн. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, отримавши від позивача декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 47759,00 грн., провело документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Техенерго НВП»щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (47759,00 грн.) на розрахунковий рахунок платника у банку за період листопад 2009 року, за наслідками якої 29.12.09 р. було складено відповідний акт № 3508/07-010/34333453. Відповідно до акту перший відповідач підтвердив достовірність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 46497,00 грн. (47759,00 грн. - 1262,00 грн.), заявленої позивачем до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за період листопад 2009 року.

Представник позивача вважає, що умови ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Техенерго НВП»виконані в повному обсязі, сума бюджетного відшкодування у розмірі 46497,00 грн., яка підлягає відшкодуванню та яку позивач просить стягнути за цим позовом, підтверджена висновком ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.01.2010 року № 18, переданим до Управління Держказначейства, а тому відсутні підстави для незадоволення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 46497,00 грн. Враховуючи те, що Управління Держказначейства не відшкодувало в установлені законодавством терміни заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 46497,00 грн. просить суд стягнути її у судовому порядку.

Перший відповідач ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні проти позову заперечували та повідомили наступне. Так, 14.12.2009 року за вх. № 74993 ТОВ «Техенерго НВП» до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2009 року, у якій у рядках 25, 25.1 було зазначено суму ПДВ, що заявлена до відшкодування, зокрема, 47759 грн. Проведеною документальною невиїзною (камеральною) перевіркою щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за період листопад 2009 року було встановлено порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ - завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування ПДВ за період листопад 2009 року на 1262 грн. Також, перевіркою було підтверджено, що ТОВ «Техенерго НВП» за цей період фактично сплачено постачальникам товарів (робіт, послуг) у сумі 46497 грн.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова 11.01.2010 року до УДК України в Комінтернівському районі м.Харкова ГУДКУ України в Харківській області було направлено висновок від 11.01.2010 року № 18 про суми відшкодування податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету за декларацією ТОВ «Техенерго НВП» за листопад 2009 року у розмірі 46497 грн.

В своїх поясненнях, наданих суду, представник першого відповідача відзначив, що позивач дотримався всіх умов щодо порядку подачі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 46497 грн. та надав усі необхідні документи з вірним їх заповненням та з відповідним підтвердженням первинними документами. Однак, зважаючи на положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27.04.2010 року за № 2154-VI, стверджує про те, що ТОВ «Техенерго НВП» повинно було оформити відшкодування сум податку на додану вартість, підтверджену податковим органом у розмірі 46497 грн., шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики із строком обігу пять років. На думку представника першого відповідача, не скориставшись самостійно таким своїм правом, ТОВ «Техенерго НВП» безпідставно та необґрунтовано вимагає задоволення своїх позовних вимог. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Другий відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова в наданих до суду письмових поясненнях, просило суд розглянути справу за відсутністю свого представника та повідомило, що станом на 29 червня 2010р. (дата подачі позовної заяви) в ГУДКУ у Харківській області та його відокремленому підрозділі УДК у Комінтернівському районі м.Харкова ГУДКУ у Харківській області був відсутній реєстр субєктів підприємницької діяльності, який до казначейства надає Державна податкова адміністрація України, з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь позивача у сумі 46497,00 грн. Оскільки, Державне казначейство України здійснює відшкодування податку на додану вартість згідно з отриманим реєстром та висновками, ненадіслання такого реєстру позбавляє можливості здійснити відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку. В звязку з відсутністю реєстру субєктів підприємницької діяльності від ДПА України з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість для ТОВ «Техенерго НВП»служба казначейства Комінтернівського району м.Харкова повертає висновки ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова без виконання. При цьому другий відповідач вважає, що Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області не порушило жодного пункту законодавства, що входить в його компетенцію, стосовно виконання документів на відшкодування податку на додану вартість.

Представник прокурора в судовому засіданні підтримав позицію першого відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Техенерго НВП»зареєстровано виконкомом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 12.04.2006 р., номер запису про державну реєстрацію 1 480 102 0000 025321.

Відповідно до копії свідоцтва № 29027067 від 21.04.2006 р., яка знаходиться в матеріалах справи, позивач є платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується представником ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова, що 14.12.2009 року ТОВ «Техенерго НВП» за своєчасно поданою до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009 року, з дотриманням установленої законом процедури, було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування на поточний рахунок в сумі 47759,00 грн.

Після отримання 14.12.2009 за вх. № 74993 декларації по ПДВ за листопад 2009 року, у якій було зазначено суму ПДВ, що заявлена до відшкодування, на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні та п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ „Техенерго НВП щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за період листопад 2009 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2009 року № 3508/07-010/34333453.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, а саме, ТОВ «Техенерго НВП» було завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування ПДВ за період листопад 2009 року на 1262 грн. та підтверджено, що бюджетне відшкодування ПДВ у загальному розмірі 46497 грн., задеклароване платником у податковій декларації з податку на додану вартість ПДВ за листопад 2009р., відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеного за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

З наданого представником першого відповідача до матеріалів справи висновку ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про суми відшкодування податку на додану вартість від 11.01.2010 року судом встановлено, що станом на 11.01.2010 року за декларацією, зареєстрованою у ДПІ 14.12.2009 року, за період листопад 2009 року ТОВ «Техенерго НВП» підлягає відшкодуванню з бюджету сума ПДВ у розмірі 46497,00 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити, що саме стягнення суми коштів у розмірі 46497,00 грн. є предметом розгляду по даній справі.

Як свідчать матеріали справи, вказаний висновок до УДК в Комінтернівському районі м.Харкова ГУДК України в Харківській області було направлено 11.01.2010 року.

Перший відповідач з посиланням на ст.7 Бюджетного кодексу України та положення пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ вказує, що оскільки джерелом сплати бюджетного відшкодування ТОВ «Техенерго НВП»у розмірі 46497 грн. є загальні доходи Державного бюджету України на 2010 рік, на позивача у спірних правовідносинах розповсюджуються положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27.04.2010 року за № 2154-VI та постанови Кабінету Міністрів України „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість.

З огляду на приписи наведених норм закону та постанови КМУ ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова стверджує, що ТОВ «Техенерго НВП»своє право на відшкодування сум податку на додану вартість, підтверджену податковим органом у розмірі 46497 грн., могло реалізувати тільки шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики із строком обігу пять років. Не скориставшись самостійно таким своїм правом, ТОВ «Техенерго НВП» безпідставно та необґрунтовано вимагає задоволення своїх позовних вимог.

Суд не може погодитися з такими доводами ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова та вважає їх помилковим тлумаченням вищенаведених норм права з огляду на наступне.

За п. 1.8 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що позивач має право на повернення з бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 46497 грн., яка станом на 01 травня 2010 року підтверджена перевіркою податкового органу та не відшкодована.

Відповідно до статті 25 Закону України від 27.04.2010 № 2154-VІ Про Державний бюджет України на 2010 рік (далі Закон) у 2010 році передбачається здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку 2 до цього Закону, та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку 1 до згаданого Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.

На виконання наведеної норми Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368, якою затверджено Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (далі Основні умови) та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років (далі - Порядок).

Останнім абзацом Основних умов встановлено, що ці Основні умови є публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з податку на додану вартість.

У свою чергу, за аналогією з нормами цивільного та господарського права публічна пропозиція є різновидом пропозиції укласти договір, що випливає, зокрема, зі змісту статей 632, 699 Цивільного кодексу України, а також статті 178 Господарського кодексу України. Відповідно прийняття публічної пропозиції потребує акцепту (згоди) з боку особи, якій вона адресована, і є добровільним.

Згода платника податку на здійснення відшкодування йому податку на додану вартість за рахунок облігацій внутрішньої державної позики висловлюється шляхом подання відповідної заяви, як це передбачено пунктом 10 Порядку. Форма такої заяви встановлена у додатку 2 до зазначеного Порядку.

Добровільність прийняття публічної пропозиції держави платниками податку на додану вартість, відображена в Основних умовах та Порядку, кореспондується з приписами частини третьої статті 25 Закону. Вказаною нормою передбачено забезпечити рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.

Судом встановлено, що ТОВ «Техенерго НВП» щодо способу відшкодування податку на додану вартість визначилось саме - відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку.

Щодо імперативності диспозиції частини першої статті 25 Закону, якою передбачено здійснити у 2010 році відшкодування податку на додану вартість певним категоріям платників податку шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, то вона стосується, насамперед, органів державної влади.

Виходячи з наведеного, застосування платниками податку на додану вартість будь-яких способів бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3квітня 1997 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартість.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із змісту пп. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість вбачається, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Слід відмітити, що відповідно до пп.7.7.10. пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За таких підстав та з огляду на нормативні положення пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість суд дійшов висновку, що ТОВ «Техенерго НВП» має право на бюджетне відшкодування ПДВ у загальному розмірі 46497,00 грн., задеклароване платником у податковій декларації з податку на додану вартість ПДВ за листопад 2009р. та підтверджене висновком ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - субєкт владних повноважень зобовязаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення наведеної норми права відповідач ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова не надав суду доказів про те, що сума податку задекларована позивачем до відшкодування до 1 травня 2010 року у розмірі 46497,00 грн. за листопад 2009 року та не відшкодована на дату набуття чинності Закону України від 27.04.2010 № 2154-VІ Про Державний бюджет України на 2010 рік перевищує обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону і може бути відшкодована платнику тільки шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики.

Як випливає зі змісту положень ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість може бути стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (ч.ч. 3, 4 ст. 105 КАС України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Техенерго НВП» про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 46497,00 грн. належним чином обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та судового збору задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»(61124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 3433453, п/р 26003301733370 в Філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Харків», МФО 351362) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 46497,00 грн. за листопад 2009 року з рахунку: р/р 31116030700005, платник: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області, код платника : 24134589, банк платника : ГУДКУ у Харківській області , МФО банку: 851011.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго НВП»(61124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 3433453, п/р 26003301733370 в Філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Харків», МФО 351362) судовий збір у розмірі 464,97 грн. з рахунку: р/р 35212001000128, платник: ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, код платника: 22705942, банк платника: ГУДКУ у Харківській області, МФО банку: 851011.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 13.09.2010 року.

Суддя Перцова Т.С.