Постанова № 51777418, 23.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. № 820/5927/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0015021702 від 28.04.2015 року та № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що не згодна з податковими повідомленнями - рішеннями №0015021702 від 28.04.2015 року та № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню, оскільки висновки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області викладені в Акті перевірки № 881/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 від 25.03.2015 року не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.

Результати перевірки оформлені Актом № 881/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 від 25.03.2015 року.

Згідно висновків вказаного Акту перевірки в діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення:

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ незабезпечення проведення через реєстратор розрахункових операцій факту продажів товарів при розрахунках спеціальними платіжними засобами, а саме через термінал та не включення до складу оподатковуваного доходу цієї виручки на загальну суму - 8502,94 грн., в тому числі за 2013 р. - 1312,39 грн. та за 2014 р. - 7190,55 грн.;

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ неналежне ведення обліку доходів витрат;

- п. 1 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р., а саме незабезпечення проведення через реєстратор розрахункових операцій факту продажів товарів при розрахунках спеціальними платіжними засобами, а саме через термінал на загальну суму - 8502,94 грн., в тому числі за 2013 р. - 1312,39 грн. та за 2014 р. - 7190,55 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення форми "С" № НОМЕР_3 від 28.04.2015 року, яким ФОП ОСОБА_2 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 41782,33 грн. та форми "Р" № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 1594,30 грн., у тому числі за основним платежем - 1275,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 318,86 грн.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті вказаних порушень виявився, викладений в акті, висновок відповідача про те, що позивачем у місці здійснення підприємницької діяльності, а саме в магазині за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 29 не було забезпечено проведення через реєстратор розрахункових операцій факту продажів товарів при розрахунках спеціальними платіжними засобами, а саме через термінал та не включення до складу оподатковуваного доходу ФО-П ОСОБА_2 цієї виручки на загальну суму - 8502,94 грн., в тому числі за 2013 р. - 1312,39 грн. та за 2014 р. - 7190,55 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р. контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 1 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р. суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки позивача та співставлення даних податкового та бухгалтерського обліку була використана інформація, джерелом якої стали виписки банку не про дату та суму здійснення продажу, а про дату та суму перерахування Банком коштів на поточний рахунок позивача.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок банку за 2013 - 2014 роки дійсно дата та сума транзакції відрізняється від дати і суми перерахування банком коштів на поточний рахунок позивача (а.с. 59-65).

Разом з цим, судом встановлено, що 29.10.2013 між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено публічний договір еквайрингу, доказами укладення якого є заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 54-58).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема - банківське обслуговування).

Відповідно до п. 1 публічного договору ПАТ КБ "Приватбанк", публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого Банк публікує Умови та правила надання банківських послуг на офіційному сайті.

Згідно з п.п. 3.7.1.1. п. 3.7. публічного договору предметом домовленості на надання послуги Еквайрингу є відносини між Торговцем і Банком з проведення платежів та розрахунків, що здійснюються з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з п.п. 3.7.1.3.1.4, 3.7.1.4.1 п. 3.7 публічного договору банк зменшує суму відшкодувань Торговцеві на суму розрахунково-касового обслуговування. Комісії за розрахункове обслуговування операцій, стягуються Банком при відшкодуванні сум Торговцю.

Відповідно до п.п. 3.7.1.3.2.5 п. 3.7 публічного договору банк відшкодовує суми транзакції, проведених в торговій мережі за платіжними реквізитами Торговця у строки, зазначені в анкеті заяві на підключення до послуги «еквайринг».

Матеріалами справи підтверджено, що строки надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача відрізняються від дати фактичного продажу товарів зазначених в розрахункових документах - чеках через умови публічного договору еквайрингу. Однак, вказані розбіжності в датах продажу товару та датах зарахування коштів на рахунок позивача не свідчить про незабезпечення проведення через РРО операцій щодо продажу товарів при розрахунках спеціальними платіжними засобами та не свідчить про не включення до складу оподатковуваного доходу цієї виручки.

Також, судом встановлено, що розрахункова операція була проведена позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та покупцеві кожен раз видавався розрахунковий чек. Про це свідчать контрольні стрічки РРО, наявні в матеріалах справи.

З наведеного слідує, що факт продажу товарів здійснювався у відповідності до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із застосуванням РРО та видачею розрахункових чеків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що готівкові надходження фактично оприбутковувались повністю, факту приховування готівки не виявлено, тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0015021702 від 28.04.2015 року та № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.04.2015 року та № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_3 від 28.04.2015 року та № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 34125999700156, одержувач - УДКСУ у Вовчанському районі, код одержувача 37345943, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області (МФО 851011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 61195, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 28.09.2015 року.