Постанова № 51777096, 28.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/2247/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Євгенія Анатолійовича до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Оржицький районний суд Полтавської області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Смілянський Євгеній Анатолійович звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - відповідач, ТУ ДСА України в Полтавській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Оржицький районний суд Полтавської області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (надалі - ГУ ДКС України у Полтавській області) про:

- визнання дій ТУ ДСА України в Полтавській області у вигляді проведення перерахунку (утримання) з його суддівської винагороди у травні 2015 року в розмірі 3654,00 грн за березень 2015 року протиправними;

- стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Є.А. незаконно утриманих в грудні 2006 року грошових коштів (заробітної плати) в розмірі 332,00 грн;

- зобовязання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно утриманої заробітної плати в розмірі 332,00 грн за листопад 2006 року індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 і компенсацію за період з 01.12.2006 по дату ухвалення постанови суду включно відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та виплатити її ОСОБА_1 в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили;

- стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 незаконно утриманих в травні 2015 року грошових коштів (суддівської винагороди) в розмірі 3654,00 грн;

- зобовязання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно утриманої суддівської винагороди в розмірі 3654,00 грн за період роботи за березень 2015 року індексацію та виплатити її на користь ОСОБА_1 в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем у грудні 2006 року незаконно відраховано із заробітної плати (суддівської винагороди) судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Є.А. грошові кошти в розмірі 332,00 грн (доплата за фактичне виконання обовязків голови суду), а у травні 2015 року безпідставно відраховано кошти, виплачені у березні 2015 року, в розмірі 3654,00 грн (у звязку із скасуванням наказу голови суду про скорочення штатного розпису суду), оскільки відповідач залишив поза увагою приписи статті 127 Кодексу законів про працю України, якою визначено вичерпний перелік підстав для проведення відрахувань із заробітної плати.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на правомірність дій ТУ ДСА України в Полтавській області щодо перерахунку та утримання коштів із суддівської винагороди ОСОБА_1

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник ГУ ДКС України у Полтавській області при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Третя особа - Оржицький районний суд Полтавської області надала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді судді Оржицького районного суду Полтавської області /а.с. 77-82/.

04.08.2004 в.о. голови апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_4 видано наказ №9-01/29, яким у зв'язку із закінченням повноважень голови Оржицького районного суду ОСОБА_5 та з метою належного забезпечення адміністрування та організації роботи суду на період вирішення в установленому законодавством порядку питання про призначення голови місцевого Оржицького районного суду обов'язки по організації роботи та матеріально - технічному забезпеченню названого суду з 02.08.2004 покладено на суддю Оржицького районного суду Смілянського Є.А. /а.с. 104/.

Як підтверджено копією листа ТУ ДСА України в Полтавській області від 26.01.2007 вих. №02-24/62 /а.с. 7/, за період з 02.08.2004 по 30.11.2006 ОСОБА_1 виплачувалась доплата як різниця у посадових окладах голови суду та судді.

Разом з цим, на підставі листа Державної судової адміністрації України від 07.11.2006 вих. №17-6749/06 "Щодо здійснення доплати за виконання обовязків голови суду" /а.с. 112/, яким розяснено ТУ ДСА України в Полтавській області про відсутність підстав для нарахування та виплати доплати судді, який тимчасово виконує обовязки голови суду, з грудня 2006 року нарахування та виплату означеної доплати ОСОБА_1 припинено.

Правомірність дій відповідача щодо припинення з грудня 2006 року нарахування та виплати доплати ОСОБА_1 за тимчасове виконання обовязків голови суду підтверджено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №816/5046/14, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 /а.с. 124-152/.

Керуючись зазначеним листом ДСА України від 07.11.2006 вих. №17-6749/06, відповідачем у грудні 2006 року утримано із заробітної плати ОСОБА_1 332,00 грн доплати за листопад 2006 року.

Крім того, наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 06.02.2015 №5 (ОД)с "Про введення в дію штатного розпису із зменшеною чисельністю штатних одиниць" з 01.03.2015 внесено зміни до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області: виведено 1 посаду помічника судді; з 01.03.2015 затверджено штатний розпис суду зі зменшеною чисельністю у кількості 18 штатних одиниць.

У звязку з цим, суддям Оржицького районного суду Полтавської області у березні 2015 року проведено нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а зазначений наказ голови суду скасовано (а.с. 53-57).

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 №8(ОД)с на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 скасовано наказ від 06.02.2015 №5 (ОД)с /а.с. 108/.

З огляду на скасування наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області, ТУ ДСА України в Полтавській області у травні 2015 року утримано із заробітної плати ОСОБА_1 3654,00 грн.

Листами ТУ ДСА України в Полтавській області від 05.06.2015 вих. №02-19/2507 та від 21.05.2015 вих. №06-685/2458 розяснено, що вказане відрахування відбулось у звязку зі скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області та застосуванням передбаченого пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ законодавчого обмеження максимального розміру суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати /а.с. 6, 50/.

Не погодившись із проведеними відрахуваннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 у справі №1-13/2013 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Оскільки даний спір стосується стягнення з відповідача відрахувань із суддівської винагороди позивача, строк звернення до суду не застосовується.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Таким чином, законодавцем визначено конкретний перелік підстав, за наявності яких роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати працівника.

Судом встановлено, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2006 року, виплаченої у листопаді цього року доплати за тимчасове виконання позивачем обовязків голови суду проведено у звязку з отриманням ТУ ДСА України в Полтавській області листа ДСА України від 07.11.2006 вих. №17-6749 "Щодо здійснення доплати за виконання обовязків голови суду" /а.с. 112/, яким розяснено про відсутність підстав для нарахування та виплати доплати судді, який тимчасово виконує обовязки голови суду.

В травні 2015 року відповідні відрахування здійснено у звязку із застосуванням відповідачем до питань нарахування суддівської винагороди за березень 2015 року приписів пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ, за якими розмір суддівської винагороди обмежено 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в першому випадку відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_1 за грудень 2006 року грошових коштів в розмірі 332,00 грн проведено у звязку з невірним трактуванням ТУ ДСА України в Полтавській області положень Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 №3018-ІІІ, а в другому випадку - з огляду на застосування в порядку регресу приписів Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2004 №76-VІІІ.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням статті 127 КЗпП, суди мають враховувати, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Отже, помилка роботодавця у застосуванні закону не може бути підставою для проведення у подальшому відрахувань із заробітної плати працівника.

За приписами пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Вина позивача у здійсненому ТУ ДСА України в Полтавській області в листопаді 2006 року нарахуванні ОСОБА_1 доплати за тимчасове виконання обовязків голови суду та нарахуванні відповідачем у березні 2015 року суддівської винагороди позивачу, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, - відсутня.

Так само, у спірних відносинах відсутні рахункові (лічильні) помилки.

До того ж, суд звертає увагу на те, що підставою для проведення відрахувань із заробітної плати працівника має бути відповідний наказ роботодавця.

Однак, відповідач наказів про відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_1 коштів загалом в розмірі 3986,00 грн суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відрахував із заробітної плати ОСОБА_1 грошові кошти загалом в розмірі 3986,00 грн (332,00 грн + 3654,00 грн).

Посилання представника відповідача на те, що спір з приводу доплати позивачу у листопаді 2006 року коштів в розмірі 332,00 грн за тимчасове виконання обовязків голови суду вирішено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №816/5046/14, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, є безпідставними, оскільки в ході розгляду зазначеної справи позивач не заявляє вимог про стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області доплати за листопад чи грудень 2006 року, а ставить питання про стягнення утриманої в грудні 2006 року доплати за листопад 2006 року в розмірі 332,00 грн.

За таких обставин, підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області коштів в розмірі 332,00 грн - відсутні.

Так само безпідставними є твердження відповідача щодо правомірності відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2015 року коштів в розмірі 3654,00 грн, виплачених позивачу у березні 2015 року, з огляду на скасування судом наказу голови суду про скорочення штатної одиниці. При цьому, суд виходить з того, що таке відрахування не підпадає під дію статті 127 Кодексу законів про працю України, тобто, не передбачене чинним законодавством.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ТУ ДСА України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди позивача в травні 2015 року коштів в сумі 3654,00 грн за березень 2015 року та стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на його користь безпідставно відрахованих із суддівської винагороди коштів загалом в розмірі 3986,00 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобовязання відповідача провести індексацію стягнутих сум та виплатити компенсацію, суд дійшов такого висновку.

За приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають одноразового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Аналізуючи наведені правові норми суд дійшов висновку, що індексація та компенсація є гарантіями мінімізації втрат доходу у звязку з несвоєчасною його виплатою та ростом індексу споживчих цін.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправомірне відрахування із заробітної плати позивача грошових коштів загалом в розмірі 3986,00 грн та необхідність стягнення на користь позивача вказаної суми коштів, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання відповідача провести індексацію стягнутих сум та виплатити компенсацію належить задовольнити.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Щодо вимоги позивача про допуск постанови суду до негайного виконання, суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про допуск постанови до негайного виконання в частині стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області грошових коштів в розмірі 332,00 грн (відрахована у грудні 2006 року сума доплати за тимчасове виконання позивачем обовязків голови суду, виплаченої у листопаді 2006 року).

Вимоги позивача про встановлення місячного строку для проведення відповідних дій та виплати коштів суд розцінює як клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Крім того, в судовому засіданні позивач просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про встановлення судового контролю, зобовязавши відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили, а в частині, яка допущена до негайного виконання в місячний термін з дня одержання її копії.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Євгенія Анатолійовича задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Євгенія Анатолійовича в травні 2015 року коштів в сумі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні за березень 2015 року.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3986 (три тисячі девятсот вісімдесят шість) гривень.

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію на суму утриманих грошових коштів загалом в розмірі 3986 (три тисячі девятсот вісімдесят шість) гривень відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на суму утриманих у грудні 2006 року грошових коштів в розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати".

Постанову суду в частині стягнення грошових коштів в розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні допустити до негайного виконання.

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання даної постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили, а в частині, яка допущена до негайного виконання в місячний термін з дня одержання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2015 року.

СуддяО.В. Гіглава