Ухвала суду № 51776908, 25.09.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5836/15

УХВАЛА

25 вересня 2015 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд зобовязати Відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області скасувати заходи примусового виконання рішення за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м.Одеси 30.10.2009р. у справі №2-7379/09, а саме зняти з розшуку автомобіль марки NISSAN SUNNY, 1989р.в., д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2.

Зокрема, судом встановлено, що підставою для звернення позивача ОСОБА_2 до Одеського окружного адміністративного суду послугувало винесення державним виконавцем Першого Приморського ВДВС ОМУЮ Постанови від 03.11.2009р. №В-15/342 про оголошення в розшук автомобіля марки NISSAN SUNNY, 1989р.в., д/н НОМЕР_1.

Відповідно до п.п.5,6 ч.1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), зазначено, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 статті 181 означеного Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999року №606-XIV, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У розумінні положень ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13 грудня 2010року, роз'яснено, що при визначенні юрисдикції суди повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Так, судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що 30.10.2009р. Приморським районним судом м.Одеси, на виконання Рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» грошових коштів у сумі 1325037,88грн., та судових витрат у сумі 1730грн., видано виконавчий лист №2-7379/09.

03.11.2009р. Постановою державного виконавця Першого Приморською ВДВС ОМУЮ Серія АВ №972760 було накладено арешт на рухоме майно боржника - ОСОБА_2, та оголошено заборону на його відчуження, а саме: автомобіль марки NISSAN SUNNY, 1989р.в., д/н НОМЕР_1.

03.11.2009р. постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС ОМУЮ Серія АВ №972760 №В-15/342 зазначений автомобіль було оголошено в розшук.

Постановою Першого Приморського ВДВС ОМУЮ від 09.04.2010р. №В-10/440 припинено розшук автотранспортного засобу, котрий оголошеного державним виконавцем згідно постанови про розшук майна №В-1 5/342 від 03.11.2009р.

У подальшому, виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» грошових коштів у сумі 1325037,88грн., та судових витрат у сумі 1730грн., було передано з Першого Приморського ВДВС ОМУЮ до Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, за результатами розгляду якого головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_4 винесено Постанову від 25.12.2014р. ВП №42811421 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що спірні правовідносини між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем Відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області стосуються, зокрема, виконавчого провадження, відкритого на підставі Постанови Першого Приморською ВДВС ОМУЮ щодо виконання виконавчого листа №2-7379/09, виданого 30.10.2009р. Приморським районним судом м.Одеси, на виконання Рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» грошових коштів у сумі 1325037,88грн., та судових витрат у сумі 1730грн., що відповідно свідчить про те, що даний спір має розглядатися саме Приморським районним судом м.Одеси.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про зобовязання вчинити певні дії, відповідно до приписів ч.1 п.1 ст.109 КАС України, з вищенаведених підстав.

Керуючись ч.2 ст.2, ч.2 ст.4, п.п.3,5,6 ч.1 статті 107, п.1 ч.1 ст.109, ст.ст.160,165, ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про зобовязання вчинити певні дії.

2. Розяснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в Приморському районному суді м.Одеси.

3. Повернути ОСОБА_2 (69001, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487(чотириста вісімдесят сім)грн. 20коп., сплачений згідно Квитанції від 24.09.2015р. №ПН4727 (платник ОСОБА_2, код платника НОМЕР_2, банк платника відділення №15-32 АБ «Південний», отримувач УК у м.Одесі Київський райн 2203001, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області (м.Одеса), код банку отримувача - 828011).

4. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.