Постанова № 51776717, 23.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року № 813/6485/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря Капустинської Н.М.

за участю :

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Дока» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «Дока» (надалі ТзОВ «Дока») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001662208 від 09.09.2014 року.

Відповідно до статті 55 КАС України здійснено заміну відповідача на правонаступника Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення від 09.09.2014 р. №0001662208 є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «Дока» зареєстроване як юридична особа 21.09.1998 року та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

28 серпня 2014 року працівниками ДПІ у Франківському районі м.Львова складено акт №1523/22-08/13834103 «Про результати документальної позапланової перевірки ТзОВ НВФ «Дока» (ЄДРПОУ 13834103) з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за період з 01.11.2013 по 13.08.2014 року».

Відповідно до висновків вказаного акту, документальною перевіркою встановлено порушення: ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного надходження товару по імпортній операції від нерезидента «Guralh Systems Ltd» (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) по контракту №039 від 02.09.2013 року.

09 вересня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001662208, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 45 201,35 грн.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд виходить з наступного.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.09.2013 р. між компанією Guralh Systems Ltd (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) (продавець) та ТзОВ НВФ «Дока» (покупець) укладено контракт №039.

За умовами вказаного контракту передбачено, що покупець здійснює 30% передоплати за товар згідно специфікації № 1, а продавець повідомляє покупця про готовність товару, після чого покупець сплачує 70 %.

Протягом 02.09.2013 р.-06.11.2013 р. ТзОВ НВФ «Дока» по контракту №039 здійснено попередню оплату на поставку обладнання для сейсмічного моніторингу в сумі 62136,75 дол.США та 08.09.2014 р. в сумі 134985,81 дол.США. Граничний строк надходження товару згідно оплати від 06.11.2013 р. становить 05.02.2014 року.

В судовому засіданні судом було встановлено, що станом на 05.02.2014 року товар згідно попередньої оплати на митну територію України не ввезено.

14.03.2014 року позивачем отримано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, згідно з яким позивачу продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією 62136,75 дол.США, з 28.02.2014 року до 14.06.2014 року.

Фактичний перетин кордону України товаром, згідно контракту №039 від 02.09.2013 р. та попередньої оплати в сумі 62136,75 дол.США відбувся 19.06.2014 року.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Водночас Постановою Правління Національного банку України від 14.11.2013 р №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов»язкового продажу надходжень в іноземній валюті», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, згідно здійсненої позивачем передоплати за товар від 06.11.2013 року граничний термін отримання валютної виручки (товару) є 05.02.2014 року.

Тобто в період з 05.02.2014 року по 28.02.2014 року (23 дні) та в період з 14.06.2014 р по 19.06.2014 р. (5 днів) у позивача був відсутній будь-який документ чи підстава яка б унеможливила нарахування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім цього, сттатею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, зі змісту Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вбачається, що єдиними підставами для платника податків уникнути нарахування пені є надання відповідного висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики або судове рішення про задоволення його позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено жодних вказаних доказів стосовно існування вищезазначених обставин в період з 05.02.2014 року по 28.02.2014 року та в період з 14.06.2014 року по 19.06.2014 року, тому податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень надав суду достатні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2015 року.

Суддя Гулкевич І.З.