ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2015 року м. Київ К/800/11276/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням, в якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі - ПАТ «Укргазбуд», товариство), застосованого його рішенням від 14.04.2014 року № 6932/10/26-58-22-08-09.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року в задоволенні зазначеного подання відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що виїзна перевірка платника податків повинна проводитись за місцезнаходженням платника податків, а саме як встановлено із даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване місцезнаходження ПАТ «Укргазбуд» Київська обл., Броварський район, село Зазим'є, вул. Деснянська, буд. 141; причини застосування адміністративного арешту на час вирішення справи усунуті, оскільки підстава, яка слугувала для проведення перевірки і, як наслідок, застосування адміністративного арешту не існує, тому, що перевірка по взаємовідносинам ПАТ «Укргазбуд» і ТОВ «Тректорія-ПР» була проведена, а результати такої перевірки були реалізовані шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, правомірність винесення яких була перевірена судом
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення вищевказаного подання.
Суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що платник податків відмовився від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу, а тому подання є обґрунтоване.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2014 року по справі № 826/5044/14 у задоволенні подання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків відмовлено повністю та судом було встановлено, що дії інспектора Єфіменко Р.В. по проведенню документальної виїзної перевірки ПАТ «Укргазбуд» 14.04.2014 року були незаконними, оскільки перевірка проводилась не за місцезнаходженням платника податків, платнику не було вручено копію наказу про проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Крім того, предметом перевірки були господарські відносини ПАТ «Укргазбуд» із ТОВ «Тректорія-ПР», яка на даний час вже проведена та за результатами якої були винесені податкові повідомлення-рішення, які були визнані судом незаконними та скасовані постановою Окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року (справа № 826/9731/14). А тому на даний час обставини, на які посилається ДПІ у Солом'янському районі м. Києва як на підстави задоволення подання, вже не існують та є неактуальними, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні подання.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
ПАТ «Укргазбуд» зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.04.1994 року за 10731200000002532 та на час розгляду справи в суді першої інстанції перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
В зв'язку з отриманням Постанови прокуратури Луганської області від 22.01.2014 року про призначення у кримінальному провадженні № 32013030000000091 проведення документальної перевірки ПАТ «Укргазбуд» (Код ЄДРПОУ 14277604) з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства України, а саме повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Тректорія - ПР» (Код ЄДРПОУ3 8078246) ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на адресу відповідача направлено 28.02.2014 року запит про надання протягом десяти робочих днів інформацію та її документального підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносинах із вказаним контрагентом у зазначений період.
ПАТ «Укргазбуд» листом № 146 від 21.03.2014 року надало відповідь на вказаний вище запит, якою відмовило у наданні зазначеної вище інформації та її документального підтвердження, оскільки запит податкового органу складено з порушенням вимог діючого законодавства.
У зв'язку з ненаданням запитуваної позивачем інформації та її документального підтвердження, на підставі направлення від 14.04.2014 року № 397/26-58-22-08, наказу від 14.04.2014 року № 974 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_4 було здійснено вихід на ПАТ «Укргазбуд» за фактичною адресою: м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 2, для здійснення виїзної позапланової перевірки.
Перевіряючих не допустили до перевірки, про що складено акт. Рішенням начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.04.2014 року на підставі пп. 94.2.3. п. 94.2 статті 94 ПК України застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.
В подальшому ДПІ звернулось до суду із зазначеним поданням, що є предметом розгляду у даній справі.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 62 ПК України одним із способів податкового контролю, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є проведення перевірок платників податків.
Відповідно до пп. 168.4.6 п. 168.4 ст. 168 ПК України, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу
В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю і юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 Цивільного кодексу України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Укргазбуд» було змінено місцезнаходження: Україна, Київська область, Броварський район, село Зазим'є, вул. Деснянська, буд. 141.
Відповідно до пп. 10.1.4 п. 10.1 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), термін перебування на обліку в ДПІ продовжено до закінчення процедур судового оскарження податкових повідомлень-рішень, тобто на час здійснення перевірки платник податків знаходився в стані переходу. Зазначене також підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року (копія наявна в матеріалах справи).
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.
У п. 81.2 ст. 81 ПК України закріплено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1. ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, передбачене ч ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 86 КАС України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник товариства за довіреністю ОСОБА_5 (маючи на те відповідні повноваження) у встановленому законом порядку отримав копію наказу про проведення перевірки від 14.04.2014 року № 974 та ознайомився з направленням на проведення перевірки. Крім того, посадова особа ДПІ ОСОБА_4, приступаючи до проведення документальної виїзної перевірки, пред'явив всі необхідні документи, передбачені нормами ПК України, а тому у товариства були відсутні підстави для не допуску посадових осіб ДПІ до проведення перевірки.
Вказані обставини, встановлені судом апеляційної інстанції та підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, спростовують доводи товариства про те, що судовими рішеннями встановлено протиправність дії інспектора ДПІ ОСОБА_6 по проведенню документальної виїзної перевірки ПАТ «Укргазбуд» 14.04.2014 року, а тому суд касаційної інстанції відхиляє їх.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно п. 94.6 статті 94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що арешт майна товариства був правомірно застосований в зв'язку з тим, що платник податків відмовився від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі № 826/5043/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.
Судді: І.Я. Олендер
О.В. Карась
А.О. Рибченко
Судове рішення № 51776043, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/5043/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: