Ухвала суду № 51776034, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/62328/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В., провівши попередній розгляд касаційної скарги Черкаської митниці Міндоходів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» до Черкаської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» (далі - ТОВ «Капрі-Трейд») пред'явило позов до Черкаської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування відмови Черкаської митниці Міндоходів, що оформлена листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562, про відновлення режиму вільної торгівлі до товару, заявленого у вантажній митній декларації № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року; зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів застосувати режим вільної торгівлі до товару, що ввозився на митну територію України за вантажною митною декларацією № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано відмову Черкаської митниці Міндоходів, оформлену листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562, щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару, заявленого у вантажній митній декларації № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року та зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів застосувати режим вільної торгівлі до товару, що ввозився товариством з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» на митну територію України за вантажною митною декларацією № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Черкаська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами встановлено, що 27 лютого 2013 року між ТОВ «Капрі-Трейд» (покупець) та Іноземним приватним підприємством «Парфюмерно-косметичною фабрикою «Сонца» (продавець) було укладено контракт № 27/02-2013.

11 березня 2013 року ТОВ «Капрі-Трейд» до митного оформлення надано митну декларацію форми МД-2 № 902060000/2013/201267 та сертифікат походження товару СТ-1 № BYUA 3602000832 від 07 березня 2013 року, необхідні для здійснення митного оформлення товару на умовах вільної торгівлі.

Черкаською митницею Міндоходів прийнято рішення про відмову ТОВ «Капрі-Трейд» у митному оформленні задекларованого товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902060000/2013/00022 від 11 березня 2013 року.

В обґрунтування причин відмови зазначено, що у графі 5 сертифікату СТ-1 вказано «Видано згодом»; згідно даних ЄАІС перетин кордону здійснено 08 березня 2013 року о 01:20 - порушено вимоги пункту 8.1 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року; не вірно заповнено графу 36, 47 митної декларації. Порушено вимоги статтей 257, 266 Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30 травня 2012 року № 651 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

12 березня 2013 року позивачем до Черкаської митниці Міндоходів було подано митну декларацію форми МД-2 № 902060000/2013/201280 (без застосування преференції на звільнення від оподаткування ввізним митом згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю) та сертифікат на походження товару СТ-1 № BYUА 3602001058 від 21 березня 2013 року, виданий позивачу УП «Могильовське відділення Білоруської торгово-промислової палати» замість сертифікату про походження товару СТ-1 № BYUА360200832 від 07 березня 2013 року.

05 квітня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 05/04, в якому просив відновити режим вільної торгівлі в зв'язку з виданим сертифікатом про походження товару СТ-1 № BYUА3602001058 від 21 березня 2013 року, на який відповідач листом від 13 травня 2013 року № 01/12-05/53-2366 повідомив, що відповідно до пункту 6.7 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, наданий позивачем сертифікат було направлено на перевірку до уповноважених органів Республіки Білорусь з метою перевірки критерію походження товару.

У відповідь на даний запит зазначено, що Білоруська торгово-промислова палата підтверджує достовірність сертифікатів про походження товару, а також про те, що виробник продукції є резидентом Республіки Білорусь та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців.

За результатами опрацювання документів митного оформлення товарів за МД-2 № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року, а також документів, отриманих від Державного митного комітету Республіки Білорусь, на підставі яких видавався зазначений вище сертифікат СТ-1, листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562 позивачу було відмовлено у відновленні режиму вільної торгівлі до товару № 1 МД-2 № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року.

В обґрунтування причин відмови зазначено, що товари № 9 та № 14, вказані у сертифікаті СТ-1, відсутні у довідці виробника № 30 від 05 січня 2013 року, у зв'язку з чим неможливо здійснити перевірку критерію походження товару та достовірно визначити країну походження товару; виявлена невідповідність при декларуванні ввезеного товару, а саме невідповідність одиниці виміру кількості товару у графі 31 митної декларації та у сертифікаті СТ-1, інвойсі № 26 від 28 лютого 2013 року (який є невід'ємною частиною контракту), пакувальному листі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами правомірність відмови, в зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до висновку про скасовування відмови Черкаської митниці Міндоходів, оформленої листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562 та зобов'язання відповідача застосувати режим вільної торгівлі до товару, що ввозився ТОВ «Капрі-Трейд» на митну територію України за вантажною митною декларацією № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року.

Суд апеляційної інстанції із цими висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 36 Митного кодексу України (далі - МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до частин 1-3 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частина 1 статті 45 МК України передбачає, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Згідно розділу 1 Правил, під поняттям «країна походження товару» розуміється країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил. Під поняттям «критерій достатньої обробки (переробки)» визнається один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, вважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.

Пункт 5.1. Правил визначає, що товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар: вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару.

Відповідно до пункту 5.4 Правил стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

Згідно пункту 6.1. Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Відповідно до пункту 6.7 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Згідно пункту 8.3 Правил замість анульованого з яких-небудь причин сертифіката форми СТ-1 або в разі необхідності переоформлення раніше виданого сертифіката на підставі письмового обґрунтування заявника (декларанта) може бути видано новий сертифікат форми СТ-1. При цьому в графі 5 робиться запис: "Видано замість сертифіката форми СТ-1" із зазначенням номера й дати анульованого (переоформленого) сертифіката. Сертифікату, виданому замість іншого сертифіката форми СТ-1, присвоюється новий реєстраційний номер.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що Сертифікат походження товару в розумінні Правил визнається документом, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою - учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наданий відповідачу сертифікат про походження товару СТ-1 № BYUА3602001058 від 21 березня 2013 року відповідає вимогам Правил, відомості зазначені в сертифікаті відповідають декларованим та дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару, а тому будь-які обставини щодо невизнання такого сертифікату були у відповідача відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наданого відповідачу сертифіката про походження товару СТ-1 можливо встановити країну походження товару, що є достатньою та безумовною підставою для застосування режиму вільної торгівлі.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що режим вільної торгівлі за вантажно-митною декларацією № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року не підлягає відновленню через закінчення 12 місячного терміну, встановленого пунктом 6.4 Правил є безпідставними, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, сертифікат був дійсний, крім того, закінчення терміну дії Сертифікату не було підставою відмови Черкаської митниці Міндоходів, оформленої листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку визнавши протиправним та скасувавши відмову Черкаської митниці Міндоходів, оформлену листом від 29 січня 2014 року № 01/1.2-09/45-562, щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару, заявленого у вантажній митній декларації № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року та зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів застосувати режим вільної торгівлі до товару, що ввозився товариством з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» на митну територію України за вантажною митною декларацією № 902060000/2013/201280 від 12 березня 2013 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Черкаської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: