Ухвала суду № 51776003, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/39635/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування в частині рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №105 від 16.04.2014р. в частині надання дозволу на постійну реєстрацію ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язання Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області скасувати реєстрацію ОСОБА_2 разом з сином в квартирі АДРЕСА_1.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради, приймаючи рішення про надання ОСОБА_2 та її сину - ОСОБА_3 дозволу на реєстрацію, а Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, - здійснюючи таку реєстрацію, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, враховуючи, що ОСОБА_2, звертаючись із заявою про реєстрацію її та її сина постійного місяця проживання за вказаною адресою, подала всі необхідні для цього документи, що визначені п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженому наказом МВС України №1077 від 22.11.2012р.; ордер, виданий ОСОБА_2 при вселенні до вказаної квартири (в минулому - кімнати гуртожитку), недійсним у встановленому ст.59 Житлового Кодексу Української РСР порядку не визнавався, а позивач не відноситься до осіб, згода яких необхідна для реєстрації третіми особами місця їх проживання у спірному приміщенні.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року касаційна скарга, з урахуванням положень ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху для надання позивачу можливості усунути недоліки скарги й подати належну (видану судом) копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Вимоги зазначеної ухвали позивачем виконано, витребовувані документи подано.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради , Управління державної міграційної служби України в Житомирській області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування в частині рішення, зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник