Ухвала суду № 51775880, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2015 р. м. Київ К/800/64026/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області) до Ковалівського колективного підприємства «Меткабель» (далі - Ковалівське КП «Меткабель») про стягнення заборгованості в сумі 5854,26 грн,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2014 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Ковалівське КП «Меткабель» не відшкодувало в повному обсязі витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 колишнім працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 5854,26 грн, яку просив стягнути з відповідача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, Законів України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР).

В запереченнях на касаційну скаргу Ковалівське КП «Меткабель» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що заявлені позивачем витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_6 є необґрунтованими, оскільки розмір його пенсії УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області обчислило, виходячи із заробітку, який працівник отримував працюючи у 2007-2012 роках на території Російської Федерації на підприємстві ВАТ «Сталь-Конструкція» .

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що Ковалівське КП «Меткабель» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, за період з січня по березень 2014 року відповідач не відшкодував УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, понесені ним витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам Ковалівського КП «Меткабель», в наслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5854,26 грн, яка складається: за січень 2014 року ОСОБА_6 - 1524,85 грн, ОСОБА_4- 643,36 грн, ОСОБА_5 - 321,26 грн; за лютий-березень 2014 року ОСОБА_6 - 3014,52 грн, ОСОБА_4 - 969,90 грн, ОСОБА_5- 642,52 грн.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що відшкодуванню за рахунок Ковалівського КП «Меткабель» на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_6 у розмірі 50,29 %, підлягають кошти в розмірі 449,59 грн, а не визначені позивачем суми в розмірі 1524,85 грн та 1507,26 грн, обчислені із заробітку, який пенсіонер отримував, працюючи в іншій країні. Водночас, витрати по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідач відшкодував в повному обсязі.

Проте такі висновки є необґрунтованими.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами статей 1 та 2 Закону №400/97-ВР суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди про гарантії встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Судами встановлено, що 09 січня 2013 року ОСОБА_6 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у розмірі 894,00 грн, виходячи із середнього заробітку - 1359,00 грн. Стаж його роботи за Списком №2 складав 16 років 1 місяць 28 днів, загальний стаж - 35 років 4 місяці 6 днів. Проте, у жовтні 2013 року позивач провів перерахунок пенсії вказаній особі у зв'язку з наданням довідки про заробіток, який пенсіонер отримував, працюючи на підприємстві в Російській Федерації, після чого розмір пенсії ОСОБА_6 становив 2977,33 грн, а з 01 жовтня 2013 року - 3032,11 грн.

При цьому, вирішуючи спір, та відмовляючи в позові, суди не перевірили за який період стажу роботи ОСОБА_6 Ковалівське КП «Меткабель» покриває 50,29 % витрат, пов'язаних з доставкою та виплатою йому пенсії та не встановили, чи входить до цього періоду час роботи ОСОБА_6 у ВАТ «Сталь-Конструкція» Російській Федерації.

Враховуючи те, що розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які відшкодовуються підприємствами залежить від розміру стажу, якій пенсіонери набули на цих підприємствах, зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Крім того, із змісту платіжних доручень, наданих Ковалівським КП «Меткабель» видно, що призначенням платежу є «Пільгові пенсії за січень-лютий-березень 2014 року», однак інформація про те, що ці суми сплачені відповідачем на відшкодування витрат по пенсіонерам ОСОБА_4 і ОСОБА_5, відсутня.

Отже, висновки судів про відсутність заборгованості у відповідача станом на 01 квітня 2014 року по всім пенсіонерам є не обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні (частина 1 статті 220 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук С.С. Пасічник О.П. Стародуб