Ухвала суду № 51773519, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/2790/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування рішення від 19.06.2013 №58,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації технологічного обладнання, яке є джерелом утворення викиду пилу залізовмісного в атмосферне повітря від 19.06.2013 №58 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення від 19.06.2013 №58 як такого, що прийнято за результатами перевірки, проведеної із порушенням порядку її проведення, та на підставі хибного висновку щодо невідповідності технологічного обладнання заводу проектним рішенням та висновку державної екологічної експертизи від 15.03.2007 №458.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 19.06.2013 №58 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації технічного обладнання, яке є джерелом утворення викиду пилу залізовмісного в атмосферне повітря; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14 по 31 травня 2013 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на підставі наказу від 25.04.2013 №681-П та направлення від 25.04.2013 №4-3832-11-3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариства з обмеженою відповідальністю «МЗ «Дніпросталь», за результатами якої складено акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що на підприємстві для очистки газопилового потоку, що відходить від технологічних процесів та установок, експлуатується газоочисне обладнання (рукавні фільтри). Згідно з паспортними даними та проектними рішеннями до системи газоочистки входить грануляційна установка, яка передбачає гранулювання уловленого залізовмісного пилу перед безпосереднім вивантаженням в автотранспорт. Однак, в ході проведення перевірки, за візуальним оглядом та зі слів представників підприємства встановлено, що грануляційна установка відсутня, що не відповідає проектним рішенням та висновку державної екологічної експертизи від 15.03.2007 №458. Таким чином, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статей 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 32 Закону України «Про екологічну експертизу».

У зв'язку із встановленими в акті перевірки порушеннями Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації технологічного обладнання, яке є джерелом утворення викиду пилу залізовмісного в атмосферне повітря рішення від 19.06.2013 №58.

Вказуючи на протиправність зазначеного рішення, товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення від 19.06.2013 №58 як такого, що прийнято за результатами перевірки, проведеної із порушенням порядку її проведення, а також за відсутності обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для прийняття рішення про тимчасову заборону експлуатації технологічного обладнання.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту "в" статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 №2751-XII, передбачено, що діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:

а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію);

б) відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів;

в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;

г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення;

д) порушення екологічних вимог при виробництві, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших речовин, небезпечних для навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей;

е) відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу;

є) виробництва й експлуатації транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи;

ж) впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, що не відповідають екологічним вимогам;

з) порушення екологічних вимог при дислокації військових частин, проведенні ними військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки (крім випадків надзвичайних ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України);

и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв'язку із встановленням факту експлуатації технологічного обладнання, яке є джерелом утворення викиду пилу залізовмісного в атмосферне повітря, який обумовлений відсутністю на підприємстві позивача грануляційної установки, необхідність встановлення якої передбачена паспортними даними та проектними рішеннями, що за посиланням відповідача є порушенням вимог статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 32 Закону України "Про екологічну експертизу".

Відповідно до статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" висновок державної екологічної експертизи є обов'язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Статтею 51 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан.

У свою чергу, статтею 32 Закону України "Про екологічну експертизу" передбачено обов'язки замовників екологічної експертизи.

Відповідачем в акті перевірки не зазначено, невиконання якого обов'язку, передбаченого зазначеними нормативно-правовими актами, призвело до порушення вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з яким відповідачем прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації технологічного обладнання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розділом 2.8 Наукової еколого-експертної оцінки, що є складовою частиною висновку №458 державної екологічної експертизи щодо ТЕО "Електросталеплавильний комплекс з виробництва безперервнолитої заготовки ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", передбачено встановлення рукавних фільтрів в якості газоочисних установок, що і було зроблено позивачем та не заперечується в акті перевірки.

Позиція відповідача щодо необхідності встановлення грануляційної установки, яка передбачає гранулювання уловленого залізовмісного пилу перед безпосереднім вивантаженням в автотранспорт, згідно з актом перевірки ґрунтується на тому, що таке встановлення передбачено паспортними даними та проектними рішеннями.

Відповідно до пункту 2.2.5 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 №52, суб'єкт господарювання зобов'язаний розробити паспорт на кожну ГОУ, зразок якого наведено у додатку 3, та провести реєстрацію відповідно до розділу VI цих Правил.

Згідно з актом перевірки відповідачем, серед іншого, вказано на відсутність паспорту ГОУ, розробленого згідно з вимогами Правил технічної експлуатації установок очистки газу.

Будь-яких проектних рішень або ж паспортних даних, за результатами аналізу даних яких зроблено висновок про необхідність встановлення грануляційної установки, відповідачем в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення не зазначено.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення від 19.06.2013 №58 як такого, що прийнято за відсутності факту доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує виникнення підстав для прийняття рішення про тимчасову заборону експлуатації технологічного обладнання.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: