Ухвала суду № 51773289, 20.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Київ К/800/16606/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів в Хмельницькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014

у справі 820/10247/13-а

за позовом Приватного підприємства "ПКТ"

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного

управління Міндоходів в Хмельницькій області

про скасування наказів та визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів в Хмельницькій області про визнання скасування наказів та визнання дій неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу від 13.09.2013 за № 2407 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ПКТ" проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ПКТ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2013 р., за наслідками якої складений акт перевірки № 4046/22-07/37864462 від 10.10.2013.

Також, відповідачем на підставі наказу від 13.09.2013 р. № 2407 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ПКТ" проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ПКТ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за червень, липень 2013 р., за наслідками якої складений акт перевірки № 4348/22-07/37864462 від 31.10.2013. Крім цього, на підставі наказу від 14.10.2013 № 2723 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за червень, липень 2013 р., за наслідками якої складений акт перевірки № 4348/22-07/37864462 від 31.10.2013.

Стосовно наказу перевірки від 13.09.2013 за № 2407 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ПКТ" колегія суддів зазначає наступне.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ направила на адресу позивача запити № 11853/10/15-2 від 03.06.2013 року, №№14513/10/15-2 від 09.07.2013 року та №15328/10/15-2 від 22.07.2013 року з вимогою надати інформацію та її документальне підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами Товариства.

Одна у поясненнях, направлених контролюючому органу у відповідь на вказані запити, позивач відмовився надати відповідну інформацію з мотивів ненаведення ДПІ причин звернення з цим запитом.

Наведені обставини стали підставою для призначення ДПІ позапланової перевірки позивача згідно з оспорюваним наказом.

Згідно з частиною першою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В силу вимог частини третьої статті цього ж пункту письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Втім у поданому запиті податковим органом не наведено підстави його направлення платникові.

Так, на обґрунтування підстав надсилання цього запиту ДПІ послалася на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 (який визначає право контролюючого органу запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи платника), пункт 73.3 статті 73 (що визначає порядок направлення запиту) та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 (яким визначено одну з підстав проведення документальної позапланової перевірки) Податкового кодексу України без зазначення будь-яких обставин, що зумовили звернення до платника з цим запитом.

Таким чином, суди правомірно визнали розглядуваний запит таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідно ж до частини шостої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

А відтак відмова платника надати відповідь на спірний запит з причин незазначення у ньому підстав його направлення не можна розцінювати як обставину, з якою підпункт 78.1.4 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу.

Стосовно наказу від 14.10.2013 № 2723 про проведення позапланової перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вимогами пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу від 14.10.2013 р. за № 2723 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відправлені поштою на адресу позивача 15.10.2013 р. о 09 годині 38 хвилин, що підтверджується випискою Укрпошти.

Копія наказу та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки були отримані позивачем лише 01.11.2013 р., що підтверджується копією поштового повідомлення.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27 січня 2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене колегія судів дійшла висновку, що в порушення вимог п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, відповідач у встановленому порядку не ознайомив позивача завчасно з наказом від 14.10.2013 р. за № 2723 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки копія даного наказу була отримана позивачем після закінчення проведення перевірки, що підтверджується підтверджується копією поштового повідомлення.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів в Хмельницькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014 у справі 820/10247/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів в Хмельницькій області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014 у справі 820/10247/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович М.В. Сірош