Рішення № 51770864, 22.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1949/15

В справі № 760/710/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне/

22 вересня 2015 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Носачову А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить у рахунок погашення заборгованості відповідача за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3299 від 20.04.2007 року в розмірі 3 711 364 грн. 55 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84, 00 кв. м., шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України « Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки, за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Посилається в позові на те, що 20.04.2007 року між банком та відповідачем був укладений договір №10-29/3299 про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого йому було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 161 000 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,25% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 19.04.2022 року.

В цей же день для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем у іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84, 00 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації державного житла Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації 16.03.2007 року.

В зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 12.01.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 235 648,37 доларів США , що за курсом НБУ на 12.01.2015 року становить 3 771 364 грн. 55 коп., та складається з:

- 154 150, 99 доларів США заборгвоаності по кредиту, що в гривневому еквіваленті становить 2 427 814, 43 грн.

- 81 497, 38 доларів США заборгованості по процентах, що в гривневому еквіваленті становить 1 283 550, 12 грн.

Відповідно до п.3.3.8 договору позичальник зобов»язаний погашати кредит відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгвоаності, визнаечного п.1.1.1 договору.

В порушення умов договору відповідач виконує його неналежним чином, в зв»язку з чим порушуються строки повернення кредиту, що привело до виникнення заборгвоаності.

Виходячи з того, що відповідач не виконує умови договору, кредит та відсотки за користування коштами не сплачує, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з»явився. Про час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Після оголошеної в справі перерви в судовому засіданні 27.04.2015 року відповідач у судове засідання жодного разу не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся судом у порядку, визначеному ст.74 ЦПК України.

Судові повістки, що направлялися відповідачу, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв»язку з закінченням терміну зберігання.

В той же час відповідач, володіючи інформацією про час судового засідання, неодноразово звертався до суду з заявами про відкладення розгляду справи, в яких вказував адрес місця проживання, за якою судом направлялися судові повістки, які ним не отримувалися.

Про зміну місця проживання відповідач суд до відома не ставив.

За таких обставин з точки зору ч.2 ст.77 ЦПК України суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 20.04.2007 року між сторонами на підставі поданої відповідачем 18.04.2007 року заяви був укладений договір №10-29/3299 про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого йому було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 161 000 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,25% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 19.04.2022 року.

Банк виконав умови договору, про що свідчить копія заяви на видачу готівки від 20.04.2007 року, в якій відповідач своїм підписом засвідчив отримання грошових коштів.

/а.с. 15 - 19; 22 - 23 /

В цей же день для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем у іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84, 00 кв. м., яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації державного житла Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації 16.03.2007 року.

/а.с.20 - 21, 26 - 34/

Відповідно до п.3.3.8 договору позичальник зобов»язаний погашати кредит відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгвоаності, визнаечного п.1.1.1 договору.

В зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 12.01.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 235 648, 37 доларів США , що за курсом НБУ на 12.01.2015 року становить 3 771 364 грн. 55 коп., яка складається з:

- 154 150, 99 доларів США заборгвоаності покредиту, що в гривневому еквіваленті становить 2 427 814 грн. 43 коп.;

- 81 497, 38 доларів США заборгвоаності по процентах,що становить або 1 283 550 грн. 12 коп.;

/а.с.8 - 14/

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, з»явившись до суду, подаючи неодноразово клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору з банком у позасудовому порядку, володіючи інформацією про час розгляду справи, перестав отримувати судові повістки, своїм правом не скористався, проти вимог позивача заперечень не подав і наявність боргових зобов'язань перед позивачем не спростовував.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що умови договору відповідач не виконує, кредит не погашає, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

За правилами ч. 1 ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне подання вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.

З наведеного вище випливає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.

В п.37 даної постанови також зазначено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем до суду, який не спростовується відповідачем, вбачається, що з липня 2008 року кредит та відсотки за користування коштами відповідач не сплачує.

/а.с. 8 /

Умовами ст. 590 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

З точки зору частин 2 і 3 ст. 16 ЦК України, статей 36,37 Закону України «Про іпотеку» позивач, як іпотекодержатель, має право захистити свої майнові права звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень п. 3.1 Договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем умов договору п.п. 2.1.1 - 2.1.10 договору, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному п. 2.4.4 цього договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки і один з наступних способів: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.38 Закон якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3654 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 512, 514, 516, 526, 611, ч. 1 ст. 575, ч.1 ст. 589, 590, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, ч. 3 ст. 33, 36, 37, ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 209,212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3299 від 20.04.2007 року в розмірі 3 711 364, 55 гр., з яких: 2 427 814, 43 гр. заборгованості по кредиту та 1 283 550, 12 гр. заборгованості по процентах, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру №149, загальною площею 84,0 кв. м., житловою площею 46,60 кв. м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 16.03.2007 року, шляхом продажу предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством »Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі Договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України « Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки, за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 3654,00 гр. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: