Рішення № 51769131, 28.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15702/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - ЛАСТОВКИ Н.Д.

при секретарі - Локотковій І.С.,

за участю представника позивача Кузика Т.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство ,,Альфа-Банк" звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.12.2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа Банк" укладено Договір відступлення прав вимоги відповідно до якого ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ПАТ "Альфа Банк" права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та фізичними особами. Відповідно до умов цього договору цедент зобов'язується передати цесіонарію договори, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ "Альфа-Банк" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 30.03.2007 року № 09-0798/2-1 позичальником згідно якого є ОСОБА_3

30.03.2007 року між ПАТ "АК ПІБ" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 09-0798/2-1, з подальшим внесенням змін та доповнень, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 340000,00 дол. США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного кредитного договору виконав у повному обсязі.

Проте відповідач умови договору належним чином не виконує, в результаті чого станом на 01.05.2014 року утворилася прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 217651,65 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 2 481572,91 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 21992,87 доларів США, що за курсом НБУ становить 250753,49 грн. та пеня у розмірі 152900,22,14 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Також, у судовому засіданні представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності. При заявлені такого клопотання відповідач виходив з того, що порушуючи положення статей 256,257, 260, 261 ЦК України, позивач розрахував заборгованість відповідача за кредитом та по відсотках, починаючи з 30.03.2007 року, тобто за періоди, які перевищують три календарних роки.

Як на підставу для відмови у задоволенні позову, представник відповідача також посилався на те, що ПАТ «Альфа-Банк» не надало доказів наявності права вимоги до нього, не надало оригінали документів, не проінформувало відповідача ОСОБА_3 про факт правонаступництва.

Вислухавши пояснення представникфів сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа Банк" 17.12.2012 року було укладено договір відступлення прав вимоги (а.с. 20-30).

Згідно п. п. 2.1, 2.2 цього договору ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" передає, а ПАТ "Альфа Банк" приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за нього ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" грошову винагороду на умовах, визначених цим договором. Внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфеля за цим договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань.

17.12.2012 року між ПАТ "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" та ПАТ "Альфа Банк" також було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до умов якого цедент (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") зобов'язується передати цесіонарію (ПАТ "Альфа-Банк") договори, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення. Права за договорами забезпечення переходять до цесіонарія виключно в силу положень українського законодавства.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ПАТ "Альфа-Банк" отримало право вимоги за кредитним договором, укладеними між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та відповідачем, на підтвердження чого також надано витяги з реєстру позичальників, що є додатками до вищевказаних договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення. Дані правочини з витягами з додатків до них спростовують заперечення представника відповідача про те, що ПАТ "Альфа-Банк" не являється належним позивачем у справі.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається із матеріалів справи 30 березня 2007 року між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 09-0798/2-1, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 340 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення кредиту до 03 березня 2017 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 12 % річних (надалі по тексту - кредитний договір, а.с. 5-9). В подальшому до кредитного договору вносилися зміни та змінювався графік погашення кредиту (а.с. 12-13).

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується за кожен день прострочення платежу.

У зв"язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем станом на 01.10.2014 року нарахована заборгованість на загальну суму 2 885226,62 грн., що включає: заборгованість по кредиту у розмірі 2 481572,91 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 250753,49 грн. та заборгованість по пені, нарахованої в межах річного строку у розмірі 152900,22 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд приймає до уваги вищевказаний розрахунок заборгованості, оскільки в спростування заявлених вимог з боку відповідача не надано будь-яких доказів, в тому числі фінансових документів на підтвердження сплати кредиту та проведених розрахунків, які б відповідач вважав вірними і на доведеність пояснень про відсутність заборгованості та невідповідності ціни позову фактичним обставинам.

Разом з тим, суд також враховує наступні обставини.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Вимоги ПАТ "Альфа-Банк" в частині стягнення пені заявлені позивачем у розмірі 152900,22 грн., тобто позивачем вірно застосовано річний строк позовної давності в частині вимог щодо стягнення неустойки (пені),

Матеріали справи свідчать, що 27.05.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» направило на адресу відповідача повідомлення про усунення порушень, в якому проінформувало, що 17.12.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" було укладено договір відступлення прав вимоги відповідно до якого ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ПАТ "Альфа Банк" права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та фізичними особами. Крім того, зазначило, що умови кредитного договору № 09-0798/2-1 від 30.03.2007 року, згідно якого боржником є ОСОБА_3, не виконуються та станом на 01.05.2014 року загальна сума заборгованості становить 254053,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 2 896606,54 грн.(а.с.50)

Проте, вказане повідомлення залишено відповідачем без належного реагування.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що представником ПАТ "Альфа Банк" не доведено факту наявності у останнього права вимоги до відповідача, а також заяви про застосування строків позовної давності не приймаються судом до уваги, оскільки такі заперечення спростовуються наступним.

У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, як вбачається з розрахунку заборгованості, а саме таблиці погашення кредитних рахунків і прострочених процентів, відповідач ОСОБА_3 02.06.2014 року здійснив проплату у розмірі 800 доларів на рахунок ПАТ "Альфа Банк", як плату за користування кредитними коштами. Таким чином, відповідачем було вчинено дії, що свідчать про визнання ним свого боргу перед ПАТ "Альфа Банк" та відбулось переривання перебігу позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), тому у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошеві кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 3654 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228,233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ,,Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ,,Альфа-Банк" заборгованість по кредитному договору в розмірі 2885226 грн. 62 коп. (два мільйони вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті двадцять шість грн.. 62 коп.), з яких:

- 2 481572 грн. 91 коп. заборгованість по кредиту;

- 250753 грн. 49 коп. заборгованість по відсоткам;

- 152900 грн. 22 коп. заборгованість по пені.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ,,Альфа-Банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн.. 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ

: