Рішення № 51768869, 21.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18490/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.

при секретарях - Сірош (Ігнатенко) О.В., Лесик Ю.С., Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить суд: визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, ганьбить честь та ділову репутацію ОСОБА_1 поширену ОСОБА_3 у зверненні на ім'я Київського міського голови від 25.06.2014р. за вхідним номером К-3566, а саме: «...Але справу зам'яли після того, як він надав наказ начальнику ПТО ОСОБА_2 вимкнути вуличне освітлення на Майдані...з 18.02.2014р. по 22.02.2014...для розстрілу людей»; «...Он зробив з КП «Київміськсвітло» приватну фірму, яка працює на його бізнес...На робочому місці його практично немає. Він приходить на роботу 1 раз на тиждень, і то на пару голин...»; визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, ганьбить честь та ділову репутацію ОСОБА_2 поширену ОСОБА_3 у зверненні на ім'я Київського міського голови від 25.06.2014р. за вхідним номером К-3566, а саме: «надав наказ начальнику ПТО ОСОБА_2 вимкнути вуличне освітлення на майдані... з 18.02.2014р. по 22.02.2014...для розстрілу людей»; зобов'язати ОСОБА_3 спростувати вищезазначену поширену ним інформацію про ОСОБА_1 у зверненні у спосіб найбільш близький до способу її поширення - шляхом повідомлення Київського міського голову про ухвалене у даній справі судове рішення та відкликання звернення від 25.06.2014р. за вхідним номером К-3566; зобов'язати ОСОБА_3 спростувати вищезазначену поширену ним інформацію про ОСОБА_2 у зверненні у спосіб найбільш близький до способу її поширення - шляхом повідомлення Київського міського голову про ухвалене у даній справі судове рішення та відкликання звернення від 25.06.2014р. за вхідним номером К-3566. Також позивачі просять стягнути: з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 100000,00грн. моральної шкоди; з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 50000,00грн. моральної шкоди.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 31.03.2008р. працює на посаді директора КП «Київміськсвітло», 25.06.2014р. до Київської міської державної адміністрації надійшло звернення на ім'я Київського міського голови ОСОБА_4 від ОСОБА_3, в якому відповідач публічно повідомив недостовірну інформацію про позивачів, яка порушує право на повагу до честі та завдає шкоди діловій репутації позивачів. Зазначене звернення було розглянуто заступником голови КМДА ОСОБА_5, а також направлено для розгляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначені в звернені публічні висловлювання відповідача не відповідають дійсності та завдають шкоди честі та діловій репутації позивачів. Завдана відповідачем позивачам моральна шкода полягає у приниженні честі та ділової репутації, глибина душевних страждань позивачів характеризується тим, що вони переймаються за свою майбутню професійну діяльність, як працівників комунального підприємства, оскільки звернення відповідача може вплинути на рішення керівництва щодо звільнення позивачів.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з викладених у позові підстав та просив їх задовольнити. Зазначив, що не зважаючи на висновок експерта, дослідивши підпис відповідача на зверненні, можна дійти однозначного висновку, що він зроблений саме відповідачем, крім того, свідок підтвердив у судовому засіданні, що розмовляв з відповідачем стосовно звернення, яке містить негативну інформацію.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що вказана в позовній заяві інформація раніше відповідачу відома не була, заяву на ім'я Київського міського голови він не писав та не підписував, хто написав зазначену заяву від імені відповідача йому не відомо. З КП «Київміськсвітло» було звільнено ряд відповідальних осіб, тому про недоліки в роботі КП могли написати звільнені особи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що його довіритель не писав звернення ім'я Київського міського голови. Додатково зазначив, що обставини вимкнення світла на Майдані в лютому 2014 року є загальновідомими.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді директора КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» з 31.03.2008р., позивач ОСОБА_2 працює на посаді начальника виробничо-технічного управління КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» з 01.07.2003р., що підтверджується довідками від 07.07.2-14р. (а.с.27-28,).

КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» підпорядковано Комунальній корпорації «Київавтодор» Київської міської державної адміністрації.

25 червня 2014 року до Київської міської державної адміністрації за вх.№К-3566 надійшло звернення на ім'я Мера м. Києва ОСОБА_4, складене від імені ОСОБА_3, яке містить негативну інформацію про позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_2 В такий спосіб до керівництва КМДА було доведено негативну інформацію, на яку позивачі вказують у позові, а саме: «...Але справу зам'яли (після того, як він надав наказ начальнику ПТО ОСОБА_2 вимкнути вуличне освітлення на Майдані). Сталось це з 18.02.2014р. по 22.02.2014р. Зробили це спеціально, для створення паніки та потім для розстрілу людей на Майдані.»; «...Він давно зробив з КП «Київміськсвітло» майже приватну фірму, яка працює на його бізнес. ...На робочому місці його практично немає. Він приходить на роботу 1 раз на тиждень, не більше, і то на пару голин.» (а.с.118-119).

Цього ж числа керівництво КМДА надало розпорядження відповідальним особам розглянути дане звернення в межах наданих повноважень та за результатами надати відповідь автору звернення (а.с.117).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він був співвиконавцем по розгляду заяви, одержаної 25 червня 2014 року КМДА за вх.№К-3566, передзвонив заявнику за вказаним в зверненні номером телефону та запитав, чи писав він таке звернення, чому пише такі скарги на директора, можливо останній когось звільнив, чи негативно поводився. Чоловік, який відповіла на телефонний дзвінок, сказав, що він все виклав в заяві. Свідок повідомив про телефонну розмову керівництву, йому не відомо, чи було прийнято по цій заяві якесь рішення стосовно позивачів, чи направлялась заявнику відповідь. На даний час позивача ОСОБА_8 звільнено, проте з яких підстав свідку не відомо, позивача ОСОБА_2 підвищено на посаді - він перший заступник директора. Зазначене звернення не було предметом обговорення в колективі, на нараді лише зазначили, що є таке звернення, необхідно розібратись.

Стаття 68 Конституції України встановлює обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 28 Конституції України та аналогічних положень у міжнародних актах з прав людини кожен має право на повагу до його гідності. Нормами ст. 297 ЦК України кожному гарантується право на повагу до його честі й гідності, гідність і честь фізичної особи є недоторканими. У разі порушення права фізичної особи на честь і гідність вона вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Це право кореспондує обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації, та (або) право на відповідь (ст.277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст.278 ЦК) тощо.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації є сукупність наступних обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому пунктом 18 зазначеної Постанови Пленуму визначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що суд повинен, серед іншого, встановити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за порушення, невизнання або оспорення прав позивача.

Згідно висновків експерта за результатами проведення чудово-почеркознавчої експертизи №3231/3232/15-32 від 30.04.2015р.: рукописний запис у документі-зверненні на ім'я Мера м. Києва за вх. № К-3566 від 25.06.2014 року від імені ОСОБА_3, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою; вирішити питання, чи виконано підпис у документі-зверненні на ім'я Мера м. Києва за вх. № К-3566 від 25.06.2014 року від імені ОСОБА_3, самим ОСОБА_3 чи іншою особою, не виявилось можливим. При порівнюванні підпису від імені ОСОБА_3 зі зразками підпису ОСОБА_3 не вдалося виявити сукупність ознак, яка необхідна для якогось позитивного чи негативного висновку. Пояснюється це наступними причинами: а) малий об'єм графічної інформації, яка міститься в підписі, що обумовлено краткістю підпису та простотою будови літери (підпис складається з літери «Д» та розчерку); б) недостатня кількість зразків підпису ОСОБА_3, що не дало можливості виявити ознаки у більшій кількості та прослідити їх варіаційність; в) схожість рухів при виконанні літери, яка притаманна багатьом особам (а.с.139-148).

Оцінивши зазначені вище докази та обставини, суд приходить до висновку, що стороною позивачів не доведено факту поширення інформації, викладеної у зверненні на ім'я Мера м. Києва за вх. № К-3566 від 25.06.2014 року від імені ОСОБА_3, саме відповідачем ОСОБА_3, оскільки з фактичних даних, які містяться у вищезазначеному висновку судової експертизи однозначно вбачається, що рукописний текст у зверненні виконаний не відповідачем, достовірні докази того, що відповідачем було підписано дане звернення матеріали справи не містять. Показання свідка ОСОБА_9 не можуть бути доказом того, що звернення виготовлено та/чи підписано відповідачем, оскільки свідок здійснив телефонну розмову з особою, номер телефону якої було вказано на зверненні, отже даний свідок не встановлював особу співрозмовника та жодним чином не міг бути впевнений у тому, що він зателефонував саме відповідачу ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною позивачів не надано доказів того, що викладену в зверненні на ім'я Мера м. Києва за вх. № К-3566 від 25.06.2014 року негативну інформацію поширено саме відповідачем.

Крім того, позивачами не доведено, що внаслідок одержання КМДА вищезазначеного звернення були порушені особисті немайнові права позивачів.

Звернення до суду з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною, такою що порушує права і свободи, ганьбить честь та ділову репутацію позивачів.

Вимоги позову про зобов'язання відповідача спростувати поширену інформацію та стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від перших двох вимог позову в задоволенні яких відмовлено, крім того суду не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння моральної шкоди.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивачів у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

На підставі ст.ст. 28, 34, 68 Конституції України, ст. 275, 277, 297, 1167 ЦК України, ст. 10, 11, 15, 16, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі та ділової репутації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя