Ухвала суду № 51768504, 24.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1622/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

24 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Голови Бершадської районної державної адміністрації Лободовського Олександра Володимировича до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 року позивач - Голова Бершадської районної державної адміністрації Лободовський О. В. звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування постанови.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 01.07.2015 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області 05.05.2014 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4236/08, виданого 05.03.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом. У відповідності до резолютивної частини якої, боржнику необхідно самостійно виконати вказане рішення суду в строк до 12.05.2014 року (а. с. 10).

Згідно листа Бершадської РДА за №01-1-37/2291 від 26.05.2014 р. (а. с. 79) повідомлено, що до райдержадміністрації протягом 2014 року не надходила заява гр. ОСОБА_4 "Про виділення єдиним масивом на полі №2 сівозміни №3 земельної ділянки (паю) розміром 1,97 умовних кадастрових гектарів землі". Також, зазначено, що 26.05.2014 р. ОСОБА_4 надіслано листа з проханням з'явитись до Бершадської РДА та написати відповідну заяву.

Постановою від 27.05.2014р. державним виконавцем прийнято рішення про відкладення провадження виконавчих дій. (а. с. 15).

Листом Бершадської РДА за №01-1-37/2641 від 19.06.2014 р. (а. с. 81-82) повідомлено відповідача, що ОСОБА_4 відмовилась від написання заяви про виділення їй єдиним масивом на полі №2 сівозміни №3 земельної ділянки (паю) розміром 1,97 умовних кадастрових гектарів землі, обґрунтовуючи свою відмову тим, що вона написала вищевказану заяву у жовтні 2007 р., а тому наполягає на розгляді саме заяви від 2007 р. Водночас, у вказаному листі зазначається, що заява від 2007р. фактично розглянута, що підтверджується відповіддю Бершадської РДА від 27.11.2007 р. за вих. №04-І-311-2 в якій гр. ОСОБА_4 надано роз'яснення. Також, на думку Бершадської РДА, стягувач умисно перешкоджає виконанню рішення суду.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області направлено заяви про роз'яснення рішення суду до Вінницького окружного адміністративного суду та Київського апеляційного адміністративного суду (а. с. 83-84), в зв"язку з чим постановою від 15.12.2014 року виконавче провадження було зупинено.

Ухвалами від 18.08.2014р. (а.с. 85) та 27.02.2015р. (а. с. 89-90) відмовлено в задоволенні вказаних заяв. Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження поновлено постановою від 12.03.2015 року. Дана постанова направлена на адреси боржника та стягувача разом із супровідним листом (а.с.93 - зворотній бік).

20.03.2015р. та 29.04.2015р. державним виконавцем направлені на адресу боржника вимоги щодо повного та фактичного виконання рішення суду (а. с. ).

У відповідь Бершадською РДА надано листи від 26.03.2015 р. та 18.05.2015 р. про неможливість виконання рішення суду.

З огляду на те, що боржником у наданий державним виконавцем строк виконавчий лист не виконано, останнім 15.05.2015 року прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. (а. с. 20).

21.05.2015 р. державним виконавцем за повторне невиконання рішення суду накладено на голову Бершадської РДА штраф у розмірі 1360,00 грн. (а. с. 22).

26.05.2015 р. державним виконавцем прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження та постановлено боржнику самостійно виконати постанови державного виконавця про стягнення з боржника штрафів у розмірі 680,00 грн. та 1360,00 грн. (а. с. 26, 28).

На думку позивача вище вказані постанови державного виконавця є протиправними та підлягають скасуванню, що й стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі- Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частина 1 ст. 6 Закону визначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно достатті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до положень частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що державний виконавець в рамках виконавчого провадження повинен вжити всіх необхідний дій для виконання судового рішення, також державний виконавець зобов'язаний діяти лише у порядок та спосіб передбачений законом, тобто в межах своїх повноважень.

Згідно з матеріалами справи, постановою від 05.05.2014 року відповідачем надано боржнику строк для виконання рішення суду до 12.05.2014 р.

Постановою від 27.05.2014 р. державним виконавцем прийнято рішення про відкладення провадження виконавчих дій. В подальшому, без виконання залишилась і вимоги державного виконавця від 20.03.2015р. та 29.04.2015р. щодо повного та фактичного виконання рішення суду.

Отже, враховуючи те, що жодного документального підтвердження виконання даного рішення боржником в установлений строк не надано, а тому у державного виконавця були всі підстави для прийняття постанови про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. від 15.05.2015 року.

Враховуючи те, що Бершадська РДА у встановлений державним виконавцем строк, добровільно не виконала рішення суду, виконавець мав усі підстави та був зобов'язиний вжити заходів необхідних для виконання рішення суду, тобто у даному випадку накладення штрафу відповідно до положень статті 89 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

Разом з тим колегія суддів, також погоджується з висновками суду стосовно задоволення позовної вимоги щодо визнання неправомірною та скасування постанови від 21.05.2015 року про стягнення штрафу в розмірі 1360,00 грн.

Так, згідно статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", як зазначалось вище, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника, однак цією ж статтею передбачено, що державний виконавець у постанові про накладення штрафу встановлює новий строк виконання.

Згідно з матеріалами справи, а саме копією постанови про накладення штрафу від 15.05.2015 року, такий новий строк для добровільного виконання державним виконавцем встановлено не було.

Дана постанова надійшла на адресу Бершадської РДА 19.05.2015 р. (а. с. 19).

Таким, чином виконавець фактично надав боржнику для добровільного виконання лише 2 дні, при цьому як зазначалось вище не зазначив у постанові від 19.05.2015 року який саме строк для добровільного виконання надає боржнику.

Згідно ч.6 ст 25 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи зазначене, обов'язковою умовою для застосування до боржника додаткових заходів спрямованих на виконання рішення, державним виконавцем, який відповідно до вимог ст.11 вказаного закону зобов'язаний та здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, є відсутність самостійного і добровільного виконання боржником вимог встановлених у постанові державного виконавця без поважних причин.

Враховуючи те, що державний виконавець виносячи постанову від 15.05.2015 року не встановив строки для добровільного її виконання та прийняв постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі за повторне самостійне не виконання рішення суду 21.05.2015 року тобто через два дні після отримання її боржником на думку колегії суддів державний виконавець фактично позбавив боржника можливості добровільного виконання.

Отже колегія суддів вважає, що виконання рішення суду в даному випадку фактично добровільно, не відбулося саме з вини державного виконавця, а тому останній не мав права виносити оскаржувану постанову від 21.05.2015 року, тобто виконавець не може застосовувати додаткові заходи впливу на боржника, не надавши йому можливості самостійно виконати рішення суду, що у зв'язку із зазначеним на думку суду було неможливим.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 21.05.2015 року порушив норми чинного законодавства та неправомірно наклав на боржника штраф у подвійному розмірі, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.