Ухвала суду № 51768367, 23.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.Справа № 820/7096/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Гончар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 820/7096/15

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України

третя особа Куп`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, Харківська митниця ДФСУ), третя особа - Куп`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Куп`янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС України, поновивши на займаній посаді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі №820/7096/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі - задоволено частково.

Скасовано наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі №820/7096/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні зазначив, що наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС України є правомірним та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки Куп`янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було встановлено факт недостовірності відомостей щодо наявності у позивача майна, які підлягають перевірці відповідно до п.2 ч.5 ст5 Закону України "Про очищення влади". Отже, з викладених доводів, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасування внаслідок неправильного вирішення справи.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні, посилаючись на повний та всебічний розгляд справи, законність та обґрунтованість судового рушення, просить суд апеляційної інстанції апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі №820/7096/15 залишити без змін. З викладених підстав, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність скасування наказу Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року та її поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що третя особа по справі належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2015 року № 291-о ОСОБА_1, головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополя" митного поста "Куп'янськ", звільнено з займаної посади на підставі Закону України "Про очищення влади", припинивши її відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернулась до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування, а також поновлення її на займаній посаді.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог про визнання протиправним спірного наказу Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ підлягає скасуванню, а скасування висновку передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є неможливим.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного наказу митного органу №291-о від 14.05.2015 року та поновлення позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний наказ, Харківська митниця ДФСУ діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, з порушенням вимог Закону України "Про очищення влади", а для відновлення порушених прав позивача, необхідно скасувати спірний наказ та поновити ОСОБА_1 на посаді на раніше займаній посаді.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, що підлягає перегляду, з наступних підстав.

Згідно з вимогами частин 1 і 2 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України щодо захисту її порушених прав з питання його звільнення.

Одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" (далі - Закон).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону, зокрема застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про очищення влади" особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону).

На виконання ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, перевірка, яка проводиться органами Державної фіскальної служби України включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що у розділі IV декларації перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи; відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

На виконання п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність та невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

Вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність та невідповідність, є безумовною підставою для звільнення особи із займаної посади.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вказує на те, що перевірці підлягають відомості щодо майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону та відповідність доходів отриманим із законних джерел витратам, пов'язаним з його придбанням.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.02.2015 року № 442/74/20-26-17-01-51.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному висновку вказано на недостовірність відомостей щодо наявності майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" та, при цьому, встановлено, що вартість майна вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Таким чином, в порушення вимог п.2 ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" відповідачем встановлена недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), однак відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відсутності у податкового органу підстав для проведення перевірки.

Крім зазначеного, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що не погоджуючись із вказаним висновком ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позов, та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку задоволено частково. Скасовано висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 16.02.2015 року №442/74/20-26-17-01-51 в частині встановлення недостовірності відомостей у поданій громадянкою ОСОБА_1 податковій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік від 19.03.2014 року щодо не відображення земельної ділянки площею 0,0562 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Північна, 7 (договір купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 15.06.2005 року).

Отже, колегія суддів вказує на те, що висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.02.2015 року № 442/74/20-26-17-01-51, на підставі якого відповідачем прийнято наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС України, було скасовано судовим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Харківська митниця ДФСУ, при винесенні наказу №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, з порушенням вимог Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування наказу Харківської митниці ДФСУ №291-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України та поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог у повному обсязі та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів та з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 820/7096/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.