Ухвала суду № 51768315, 24.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1294/15

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

24 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: Мачківського О.М.

Представників відповідача: Камінської Т.М., Шевчука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Ольгерд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Ольгерд" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000531501/3594 від 29.12.2014 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 20 червня2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивач повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники відповідача прости апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, згідно яких операції по взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Ольгерд"" із контрагентами ТОВ "Ріаліз Ойл", ТОВ "Віконд Ойл", ТОВ "Антарес", ТОВ "Праус", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" щодо постачання ТМЦ не підтверджуються, тобто є безтоварними. Вказує, що реальність операцій підтверджується належними документами.

Відмовляючи у задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність своїх висновків, а тому вони є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.12.2014 року № 0000531501 відповідає дійсним обставинам справи та прийняте відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Ольгерд" (код ЄДРПОУ 37098324) з питань документального підтвердження господарських відносин, про що складено акт № 5595/15-01/37098324 від 09.12.2014 року.

В акті перевірки встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суму ПДВ в періоді, що перевірявся, в сумі 39068316 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531501/3594 від 29.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 39068316 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 19534158 грн.

Прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000531501/3594 від 29.12.2014 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, проте рішенням № 6735/6/99-99-10-01-01-25 від 01.04.2015 року оскаржуване рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

З висновків Акту вбачається, що податковий орган дійшов висновку, що господарські відносини ТОВ "ТК-Ольгерд" з ТОВ "Реаліз Ойл", ТОВ "Віконд Ойл", ТОВ "Антарес", ТОВ "Праус", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" з придбання бензину, дизпалива та скрапленого вуглеводного газу фактично не відбувалась, а їх документування здійснювалось лише формально.

Так, відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом першої інстанції встановлено те,Між ТОВ "ТК-Ольгерд" (Покупець) та ТОВ "Ріаліз Ойл" (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 44 від 01.06.2011 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору. Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та за ціною визначеними Додатковими угодами на умовах: EXW - склад ПАТ "Дніпронафтопродукт". Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору, Додаткових угод до нього.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, податкові накладні та видаткові накладні.

Також, між Позивачем та ТОВ "Ріаліз Ойл" укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 350-2012-НП від 30.11.2012 року, згідно якого ТОВ "ТК Ольгерд" (Покупець) та ТОВ "Ріаліз Оіл" (Продавець). Предметом Договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця (поставити), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти.

Відповідно до п.п.1.2, 2.1, 3.2 Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору. Товар поставляється на умовах - АЗС Покупця, які належать йому на правах власності чи знаходяться у користуванні на основі інших цивільно - правових договорів. Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, видаткові накладні, податкові накладні.

Між ТОВ "ТК-Ольгерд" (Субкомісіонер) та ТОВ "Ріаліз Ойл" (Субкомітент) укладено Договір субкомісії № 173-2012-К від 30.05.2012 року. Предметом Договору є зобов'язання Субкомісіонера за дорученням Субкомітента здійснювати реалізацію через мережу автозаправних станцій, нафтопродуктів, характеристики яких узгоджуються сторонами у Додаткових угодах. Передача нафтопродуктів здійснюється партіями, на основі актів приймання - передачі нафтопродуктів на субкомісію.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, акти приймання - передачі нафтопродуктів, акти виконання зобов'язань за Договором субкомісії, акти за Договором субкомісії, реєстри товарно - транспортних накладних, акт виконання зобов'язань, звіти виконання зобов'язань, податкові накладні та розрахунки.

Надано Договір зберігання нафтопродуктів № 3112/09-7 від 31.12.2009 року та акти приймання-передачі пально-мастильних матеріалів по даному договору.

Між ТОВ "ТК-Ольгерд" (Покупець) та ТОВ "Віконд Ойл" (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 3005-38-НП від 30.05.2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору. Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та за ціною визначеними Додатковими угодами на умовах EXW- склад ПАТ "Дніпронафтопродукт". Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору, Додаткових угод до нього.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, видаткові накладні, податкові накладні.

Надано Договори зберігання нафтопродуктів № 2719/2 від 30.12.2011 року та № 3062 від 27.06.2012 року та акти приймання-передачі пально-мастильних матеріалів по даним договорам.

Між ТОВ "ТК-Ольгерд" (Покупець) та ТОВ "Антарес" (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0107-33 від 01.07.2014 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору. Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових Договорів (ІНКОТЕРМС-2010). Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору та Додаткових угод до нього.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, лист про можливість отримання нафтопродуктів, податкову накладну.

Надано Договір зберігання нафтопродуктів № 4216 від 01.07.2014 та акти приймання-передачі нафтопродуктів.

Між ТОВ "ТК-Ольгерд" та TOB "Праус" укладено Договір поставки нафтопродуктів № 29/08-П від 01.08.2013 року, згідно якого ТОВ "ТК-Ольгерд" - Покупець, TOB "Праус" - Постачальник. Відповідно до Договору Постачальника зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому "Товар", згідно умов Договору.

Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору. Товар поставляється Покупцю на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивіьно-правових договорів; та/або АЗС Покупця (ІНКОТЕРМС-2010). Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов дійсного Договору та Додаткових угод до нього.

На виконання вказаного Договору складено Додаткова угода, лист про можливість отримання нафтопродуктів, податкова накладна, а також акт приймання-передачі. В акті місцем його складення вказано м. Дніпропетровськ та зазначено про прийняття нафтопродуктів на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт". Також надано Договір зберігання нафтопродуктів № 3674 від 01.08.2013 року та акти приймання-передачі пально-мастильних матеріалів по даному договору.

Між ТОВ "ТК-Ольгерд" (покупець) та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (постачальник) укладено Договір поставки № 24/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1, 5.1, 6.1 Договорів асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами у відповідній Додатковій угоді. Умови поставки - склад покупця (АЗС). Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника. Приймання-передача товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, а також умов цього Договору, Додаткових угод, специфікацій до нього.

На виконання вказаного Договору складено Додаткові угоди, податкова накладна, акт приймання-передачі нафтопродуктів. В акті місцем його складення вказано м. Київ та зазначено, що протягом липня 2014 року ТОВ "ТК-Ольгерд" прийняло нафтопродукти на умовах - АЗС покупця.

На підтвердження здійснення оплати контрагентам за вказаними Договорами позивачем надано копії платіжних доручень (за винятком ТОВ "Антарес").

Також позивачем надано договори, додаткові угоди, акти виконаних робіт, податкові накладні на підтвердження послуг з перевезення паливно-мастильних матеріалів та надання автопослуг, укладеними за результатами взаємовідносин між ним та ТОВ "Колумбіні" (місце складання акту - м. Вінниця), ПП "Капрайя" (місце складання актів - м. Хмельницький), ТОВ "Кременчукнафтопродуктсервіс" (місце складання актів - м. Кременчук).

В матеріалах справи також наявні товарно-транспортні накладні по перевезенню бензину, дизпалива та газу скрапленого згідно яких вантажовідправник - ПАТ "Укрнафта", вантажоодержувач - ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" для ТОВ "ТК-Ольгерд"; товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, товарно - матеріальні відомості.

Інших документальних доказів на підтвердження фактичного придбання товарів позивачем суду не надано.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем перераховувались кошти на рахунки контрагентів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим такі дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, і як наслідок - безпідставне формування податкового кредиту.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснені позивачем операції по придбанню нафтопродуктів та газу носять збитковий характер та не містять по суті своїй розумних економічних та інших причин (ділової мети, економічного ефекту), тобто без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою певної податкової вигоди , зокрема права на податковий кредит з ПДВ, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Тобто, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно із пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення сприятливих наслідків у податковому обліку платника.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи перевіркою встановлено, що ТОВ «ТК-Ольгерд» (за період, що підлягав перевірці придбавав у ПАТ «Укртатнафта» наступні паливо- мастильні матеріали за значно нижчими цінами:

- Бензин А-92 - за ціною 14417,75 грн/т (податкова накладна № 6312 від 30.04.2014р.)

- Бензин А-95 - за ціною 14488,9 грн/т (податкова накладна № 6313 від 30.04.2014р.)

Паливо дизельне - за ціною 13666,67 грн./т (податкова накладна № 9359 від 20.06.2014р.)

Відповідно до податкової накладної № 72 від 31.07.2014 року, оформленої ТОВ «АНТАРЕС» на адресу ТОВ «ТК-Ольгерд» встановлено придбання паливо-мастильних матеріалів (ПММ) за ціною:

Бензин А-92 - за ціною 16960 грн/т (податкова накладна № 72 від 31.07.2014р.)

- Бензин А-95 - за ціною 16980 грн/т (податкова накладна № 72 від 31.07.2014р.)

- Паливо дизельне - за ціною 15210 грн./т (податкова накладна № 72 від 31.07.2014р.)

Відповідно, різниця між сумою придбання ПММ у безпосереднього виробника ПММ та посередника ТМЦ становить:

Бензин А-92 - за ціною 2542,25 грн/т Бензин А-95 - за ціною 2491,10 грн/т Паливо дизельне - за ціною 1543,33 грн/т Отже, зазначені постачальники були завідомо включені в „ланцюг" постачання виключно з метою збільшення вартості нафтопродуктів на етапах постачання, завищення податкового кредиту та заниження суми податку при сплаті її до бюджету.

Згідно сертифікатів якості, наданих до перевірки, виробником даних ПММ є ПАТ «Укртатнафта». ПАТ «Укрнафта», зокрема встановлено:

1 відсутність належним чином оформлених актів прийому-передачі ТМЦ,

2.відсутність належним чином оформлених документів, що підтверджують факт перебування посадових осіб TOB «ТК - Ольгерд" у відрядженні до місця розташування підприємства - продавця та місця отримання нафтопродуктів з метою приймання - передачі нафтопродуктів, так само як і відсутність посадових осіб у місці зберігання продукції в момент їх передачі,

3. відсутність належним чином оформлених товаро - транспортних, залізнодорожних накладних

4. відсутність належним чином оформлених журналів реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-Н, журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП, товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП,

5. відсутність належним чином оформлених довіреностей на отримання ТМЦ,

6.наявність розбіжностей Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на рівні Міністерства доходів і зборів України між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів,

7. діяльність контрагентів в яких директор та бухгалтер в одній особі та реєстрація в місцях масової реєстрації (ТОВ «Антарес», TOB «Праус» : м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4)

8. неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів (лист про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» (код ЄДРПОУ 37276126), акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АНТАРЕС» (код за ЄДРПОУ 31037491) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року № 175/04-61-22-2/31037491 від 21.08.2014 року.

9. безпосереднє постачання продукції від виробника до позивача із залученням посередника при наявності несплачених податкових зобов'язань посередником (ТТН від виробника ПАТ «Укрнафта» до TOB «ТК - Ольгерд», відхилення по додатку № 5 співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання - контрагент ТОВ «Київ Ліквід Петроліум»

10.складення зведених податкових накладних при відсутності права на таке складення, що обґрунтовано вказує на порушення п.185.1. ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, правомірність висновків акту перевірки та підставність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Отже, реальність господарської операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом активу, але й реальністю виконання операції саме конкретним контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з певним постачальником. Платник, який не забезпечив документальне підтвердження відомостей та обґрунтованість вимог, на підставі яких він претендує на податковий кредит та витрати, несе ризик несприятливих наслідків своєї бездіяльності у вигляді можливого позбавлення права на податкову вигоду.

В силу чинного законодавства обов'язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника - покупця, позаяк саме він є суб'єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому документи, які обґрунтовують витрати та податковий кредит, повинні відображати достовірну інформацію.

З огляду на вищевикладене, позивачем фактично було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з названим контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Дана позиція також узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, що знайшло своє відображення у судових рішеннях у справах № К/9991/4294/12 (постанова від 15.04.2015 року), № К/800/47051/13 (ухвала від 4 червня 2015 року.)

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії позивача не мали розумних економічних причин, тому спірні господарські операції не відповідають критерію ділової мети, позбавлені розумної економічної причини.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Ольгерд" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.