Ухвала суду № 51768307, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 537/107/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 серпня 2015 року по справі № 537/107/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання протиправним рішення,зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просила визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області щодо відмови їй у поновленні виплати пенсії за віком та зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії за віком за три роки до дня звернення, тобто з 02.09.2011 року.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської від 06 серпня 2015 року задоволено частково позов.

Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області №461 від 10.09.2014 року щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті їй раніше призначеної пенсії за віком - визнано протиправним.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 04.09.2014 року, та виплачувати її відповідно до чинного законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить змінити оскаржувану постанову, а саме: зобов'язати УПФ України в м. Кременчуці Полтавської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 02.09.2011 року в розмірах згідно діючого законодавства. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією архівної пенсійної справи (а.с.65), яка була переспрямована від УПСЗН виконкому Автозаводської райради м.Кременчука по запиту до пенсійного фонду. ОСОБА_1 була знята з обліку у зв'язку з виїздом до Ізраїлю, особистий рахунок закритий 13.07.1994 року, пенсія виплачувалась на той час органом соціального захисту населення по 31.01.1995 року. На даний час позивачка постійно проживає в Ізраїлі, при цьому вона є громадянкою України (паспорт НОМЕР_1, виданий Міністерством внутрішніх справ України 07.12.1993 року), про що свідчить копія апостилю.

Письмовими доказами підтверджується, що представник позивача ОСОБА_2 звернулася до УПФ України в м. Кременчуці із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яка отримана відповідачем 04.09.2014 року. УПФ України в м. Кременчуці розглянуто заяву та 10.09.2014 року винесено рішення, відповідно до якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку зі відсутністю документів, що підтверджують факт проживання (реєстрації місця проживання) в Україні. Вказане рішення позивач просить визнати протиправним.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивачці пенсія не нараховувалась, з моменту припинення виплат минуло більше п'яти років, підстави для застосуванняст.46 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» відсутні і при поновленні пенсії слід керуватись ч.3 ст.35, ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто поновлення слід здійснювати з часу звернення з заявою про поновлення пенсії, з 04.09.2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Таким чином, поновлення здійснюється за наявності не лише підстави, але й умов для виплати, тобто волевиявлення пенсіонера, його заяви.

В будь - якому випадку, ч.3 ст.35 Закону, яка є спеціальною відносно ст.46, вводиться обмеження щодо виплати пенсії за минулий термін, у випадку коли до дати поновлення більше п'яти років.

Оскільки, з моменту припинення виплат минуло більше п'яти років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку слід керуватися ч.3 ст.35, ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто поновлення слід здійснювати з дати звернення з заявою про поновлення пенсії - 04.09.2014 року

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 серпня 2015 року по справі № 537/107/15-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 серпня 2015 року по справі № 537/107/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.