Ухвала суду № 51768162, 22.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 821/1722/15-а

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В..

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року за клопотанням управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації по адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" до Херсонської обласної державної адміністрації, управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайф", третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним дії управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації, щодо розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських і міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування №143 від 10.07.2010р.; №169 від 08.07.2011р.; №179 від 29.08.2011р.; №213 від 07.02.2013р.; №214 від 07.02.2013р.; №215 від 07.02.2013р.; поновити та визнати діючими договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування №143 від 10.07.2010р.; №169 від 08.07.2011р.; №179 від 29.08.2011р.; №213 від 07.02.2013р.; №214 від 07.02.2013р.; №215 від 07.02.2013р.

Суд першої інстанції, своєю ухвалою від 10 червня 2015 року клопотання представника управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі - задовольнив.

Закрив провадження в адміністративній справі №821/1722/15-а за позовом приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" до Херсонської обласної державної адміністрації, управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайф", третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснив позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається

Приватне акціонерне товариство "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги про поновлення та визнання діючими договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування №143 від 10.07.2010р.; №169 від 08.07.2011р.; №179 від 29.08.2011р.; №213 від 07.02.2013р.; №214 від 07.02.2013р.; №215 від 07.02.2013р. укладених управлінням промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації з ПрАТ "Голопристанське АТП №16540".

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно із ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч.3 ст.17 КАС України, не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владний повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно-правового спору визначають: суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об'єктів управління.

Специфіка публічно-правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно-правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно-правового спору є участь у справі суб'єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то він не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, а спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Юрисдикція адміністративних судів виділена із цивільної та господарської юрисдикцій одночасно за предметною (публічно-правові спори) та суб'єктною ознаками (органи і особи, що здійснюють владні, управлінські функції). Одним з основних критеріїв розмежування юрисдикцій є предмет спору (спірні правовідносини).

Відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Укладення відповідачем договорів з третіми особами, не є здійсненням ним владних управлінських функцій на основі законодавства у відношенні позивача і заявлені вимоги позивача, щодо розірвання, поновлення таких договорів, не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Укладені договори є цивільно-правовими, а не адміністративними.

Участь у справі в якості відповідача суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки останній лише виконує покладені на нього функції, але не приймає рішень щодо виникнення або припинення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин, даний спір між сторонами, не пов'язаний з реалізацією управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації у відношенні позивача владних управлінських функцій на основі законодавства, а тому позовні вимоги ПрАТ "Голопристанське АТП №16540" не підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року №10, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

З огляду на викладене, спірні відносини між сторонами про розірвання, поновлення договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських і міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування №143 від 10.07.2010р.; №169 від 08.07.2011р.; №179 від 29.08.2011р.; №213 від 07.02.2013р.; №214 від 07.02.2013р.; №215 від 07.02.2013р. укладених між управлінням промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації з ПрАТ "Голопристанське АТП 16540" не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контролюючих функцій однією стороною стосовно іншої сторони. За суб'єктним складом сторін та суттю спору зазначені позовні вимоги підлягають розгляду господарським судом у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ "Голопристанське АТП №16540" не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а є приватно-правовими і не підпадають під наведене вище визначення адміністративної справи. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС України, на такі позовні вимоги не поширюється.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі №821/1722/15-а за позовом приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" до Херсонської обласної державної адміністрації, управління транспорту дорожньої інфраструктури та зв'язку обласної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайф", третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" про визнання дій протиправними щодо розірвання розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських і міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування №143 від 10.07.2010р.; №169 від 08.07.2011р.; №179 від 29.08.2011р.; №213 від 07.02.2013р.; №214 від 07.02.2013р.; №215 від 07.02.2013р. та поновлення договорів вищезазначених, - підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540", - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року за клопотанням управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації по адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Голопристанське автотранспортне підприємство №16540" до Херсонської обласної державної адміністрації, управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайф", третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк