Постанова № 51768144, 30.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 р. Справа № 814/1559/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, треті особи ПАТ "Просто - страхування" в особі Миколаївської філії ПАТ "Просто - страхування" про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, треті особи ПАТ "Просто - страхування" в особі Миколаївської філії ПАТ "Просто - страхування" про:

- скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУ юстиції ВП №47300294 від 21 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа);

- зобов'язання Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського МУ юстиції відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7989/13-ц від 17.09.2014 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи справу судом першої інстанції встановлено, що 30.03.2015 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області направила до Центрального відділу ДВС МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом , виданого Центральним районним судом м. Миколаєва по справі №490/7989/13-ц від 17.09.2014 року про стягнення судового збору в розмірі 229,40 грн. з АТ "Просто - страхування".

21.04.2015 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі.6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", з тих мотивів, що у виконавчому листі відсутній код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу Миколаївської філії ПАТ "Просто - страхування", що виключає здійсненню виконавчого провадження.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з підстав зазначених у позові.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист не містить ідентифікаційного номеру боржника, що є обов'язковим реквізитом виконавчого документу, державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, а також із того, що оскільки органи державної податкової служби мають безпосередній доступ до ідентифікаційний номерів фізичних та юридичних осіб платників податків, вказане надає можливість усунути недолік виконавчого листа, надавши при зверненні для примусового виконання виконавчого листа самостійно до державної виконавчої служби відомості щодо реєстраційного номеру платника податків (божника) або шляхом звернення до суду, яким видано виконавчий лист про виправлення недоліків у виконавчому листі.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Що стосується позовних вимог про скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУ юстиції ВП №47300294 від 21 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), то колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Вимоги до виконавчого документа визначені ст.. 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема. п.3 ч.1 передбачено, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Приймаючи до уваги положення наведених вище норм законодавства, колегія суддів вважає, що відсутність у виконавчому листі код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу Миколаївської філії ПАТ "Просто - страхування" не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.06.2014р. (справа № 6-62цс14).

Відтак, ретельно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про передчасність винесеної оскаржуваної постанови, оскільки відсутність коду боржника, може бути усунута в процесі виконавчого провадження, тому постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) винесена протиправно та підлягає скасуванню, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Здійснена судом першої інстанції неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини, як наслідок, дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову в частині скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУ юстиції ВП №47300294 від 21 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість відповідач, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Втім, відхиляються колегією суддів позовні вимоги щодо зобов'язання Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського МУ юстиції відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7989/13-ц від 17.09.2014 р., оскільки вони ґрунтуються на хибному розумінні норм права та не узгоджуються із нормами чинного законодавства, оскільки такі дії є виключною компетенцією державного виконавця і суд не може перебирати на себе зазначену функцію.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження у розумінні частини четвертої статті 105 КАС України не є належним та достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах.

Колегія суддів акцентує увагу, що прийняття відповідачем рішення про відкриття виконавчого провадження законодавцем віднесено до виключної компетенції державного виконавця.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду та в силу ст.ст.6,8,19 Конституції України, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не були встановлені всі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а встановленим обставинам не надана належна правова оцінка, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову постанову про задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, треті особи ПАТ "Просто - страхування" в особі Миколаївської філії ПАТ "Просто - страхування" про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУ юстиції ВП №47300294 від 21 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко