Ухвала суду № 51762078, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/8407/15-а Головуючий у 1- й інстанції Бобровник О.В. Суддя - доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністра юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України, про скасування постанови, визнання неправомірними дій та зміну способу виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а саме: ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністра юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України, про скасування постанови, визнання неправомірними дій та зміну способу виконання рішення суду.

У поданій заяві ОСОБА_3 просить роз'яснити наступне: які відповідачем надавались докази правомірності винесеної постанови відділу примусового виконання рішень суду УДВС ГУЮ м. Києва Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення суду, яке вступило в законну силу; які докази надавались Міністром юстиції України відносно того, що він не надавав усних вказівок або своєї згоди на винесення наведеної постанови про невиконання рішення суду (повернення виконавчого листа стягувачеві); у фразі «…оскільки обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним…» незрозуміло, який конфлікт колегія суддів мала на увазі та на якій підставі колегія суддів ставить під сумнів рішення суду, яким уже визнано порушення права позивача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 206 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції складається, зокрема, із мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року зазначено: встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався; у резолютивній частині ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року визначено: висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як зазначено в п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Колегія суддів зазначає, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Враховуючи те, що відсутні чіткі критерії незрозумілості, колегія суддів вважає, що доцільним є роз'яснення судових рішень, зміст резолютивної частини яких сформульовано таким чином, що високою є ймовірність їх неправильного виконання.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року є чіткою за змістом та зрозумілою, як для осіб, стосовно яких вона постановлена, так і для осіб, які будуть здійснювати її виконання, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року є зрозумілою та відповідає вимогам ст. 206 КАС України, то відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 160, 170, 196, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений 01 жовтня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.