Постанова № 51762040, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11875/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А. С.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Глущенка Д. В., представника відповідача Семененка Є. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 р. у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

УПФ України в Святошинському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про (з урахуванням уточнених позовних вимог) стягнення заборгованості у розмірі 23848, 35 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав картки особового рахунку відповідача, що свідчили, на момент винесення рішення по справі судом першої інстанції, про наявність заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень 2015 року у розмірі 23848, 35 грн.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.10.2015 р. відповідачем надані завірені банківською установою копії платіжних доручень № 36, № 37 від 28.05.2015 р. про сплату відповідачем на рахунки позивача 24086, 77 грн. з призначенням платежу: пільгова пенсія за травень 2015 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788 за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 зазначеної Інструкції.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про обов'язок відповідача сплатити суму заборгованості, що виникла, є обґрунтованим.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач до заперечень на позов подав виписку по особовому рахунку № 2600496249756, з якої вбачається, що позивачем сплачено 24065, 00 грн. 28.05.2015 р. на рахунок позивача пільгової пенсії за травень 2015 р. (а. с. 24).

Вказане заперечення на позов зареєстроване судом першої інстанції 20.07.2015 р., в той час як оскаржуване рішення винесене в порядку скороченого провадження 13.07.2015 р.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 - 2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Всупереч вказаним вимогам, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкриття скороченого провадження. Незважаючи на це, суд першої інстанції фактично здійснив розгляд справи, не перевіривши обізнаність відповідача щодо пред'явлених до нього вимог, та позбавивши останнього таким чином можливості виконати вимоги ухвали про подання заперечень проти позову.

Вказане порушення норм процесуального права судом першої інстанції призвело до несвоєчасності подання відповідачем доказу фактичної відсутності предмету спору - виписки щодо оплати заборгованості у повному обсязі до початку розгляду справи по суті судом першої інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з метою уникнення спонукання відповідача до подвійної оплати витрат на виплату та доставку пенсій.

Доводи апеляційної скарги позицію суду першої інстанції спростовують та приймаються колегією суддів в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 р. у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про стягнення заборгованості задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань на користь відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" (ЄДРПОУ 05503272) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 913 грн. 50 коп. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 01.10.2015 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.