Ухвала суду № 51761983, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3727/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС У м. Києві - Артеменко Єлизаветою Ігорівною на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза Констракшен» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС У м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Денза Констракшен» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС У м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає спірне податкове повідомлення-рішення такими, що прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.02.2015 року № 0001982206, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС У м. Києві - Артеменко Єлизавета Ігорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову відмову у задоволенні даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) при проведенні господарських операцій з ПП «Фленкер-Ф» з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, ПП «Кратос-Гранд», за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами даної відповідачем складено акт № 44/1-26-50-22-06-37479424 від 30.01.2015 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 510334,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001982206 від 20.02.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 637918,00 грн., з яких 510334,00 грн. - за основним платежем, 127584,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Денза Констракшен» зареєстровано як юридична особа 28.12.2010 року Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 29.12.2010 року взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, зареєстровано як платник податку на додану вартість 01.04.2013 року.

Між ТОВ «Денза Констракшен», як замовником, та ПП «Фленкер-Ф», як підрядником, були укладені договори підряду, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання забезпечити виконання ремонтно-оздоблювальних робіт власними силами та/або із залученням інших організацій на об'єкті:

- приміщення Лоббі «Спортленд» в БЦ «Silver Breeze» адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. П. Тичини, 1-В (Договір підряду № 02-07 від 01.07.2014 року). Вартість робіт 216000,00 грн., в т.ч. ПДВ 36000,00 грн.;

- приміщення адміністративної будівлі, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8 (Договір підряду № 12-08 від 12.08.2014 року). Вартість робіт 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ПП «Фленкер-Ф» виконало відповідні роботи загальною вартістю 1216000,00 грн., в т.ч. ПДВ 202666,67 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП «Фленкер-Ф» оформлені на користь позивача податкові накладні № 197 від 31.07.2014 року, № 315 від 29.08.2014 року, № 316 від 29.08.2014 року, № 317 від 29.08.2014 року, № 318 від 29.08.2014 року, № 319 від 29.08.2014 року, № 320 від 29.08.2014 року на загальну суму 1216000,00 грн., в т.ч. ПДВ 202666,67 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.

Крім цього, між ТОВ «Денза Констракшен», як замовником, та ПП «Кратос-Гранд», як підрядником, були укладені договори підряду, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання забезпечити виконання ремонтно-оздоблювальних робіт власними силами та/або із залученням інших організацій на об'єкті:

- приміщення компанії ТОВ «Уніті-Барс» на 5-му поверсі башти А в ТОЦ «Silver Breeze» з надбудованими офісами, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. П. Тичини, 1-В (Договір підряду № 1-08 від 01.08.2014 року). Вартість робіт 636000,00 грн., в т.ч. ПДВ 106000,00 грн.;

- БЦ «Silver Breeze» з надбудованими офісними приміщеннями (3 черга), яка розташована за адресою: м. Київ, пр. П. Тичини, 1-В (Договір підряду № 2-08 від 01.08.2014 року). Вартість робіт 215082,00 грн., в т.ч. ПДВ 35847,00 грн.;

- фасад приміщення адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8 (Договір підряду № Кр 8/1 від 22.09.2014 року). Вартість робіт 800000,00 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн.;

- фасад приміщення адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8 (Договір підряду № Кр 8/2 від 22.09.2014 року). Вартість робіт 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ПП «Кратос-Гранд» виконало відповідні роботи загальною вартістю 1851082,00 грн., в т.ч. ПДВ 308513,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП «Кратос-Гранд» оформлені на користь позивача податкові накладні № 141 від 29.08.2014 року, № 142 від 29.08.2014 року, № 115 від 26.09.2014 року, № 116 від 26.09.2014 року на загальну суму 1851082,00 грн., в т.ч. ПДВ 308513,66 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.

Факт оплати позивачем робіт (послуг), наданих ПП «Фленкер-Ф» та ПП «Кратос-Гранд» згідно зазначених вище договорів підряду підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями.

При цьому, на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача ПП «Фленкер-Ф» та ПП «Кратос-Гранд» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилань відповідача на акт ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Кратос-Гранд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками: ПП «Хілтон Тайм»; ПП «Фленкер-Ф» та з контрагентами-покупцями: за липень-серпень 2014 року» № 428/23-01-22-04/39015627 від 07.11.2014 року, акт ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Кратос-Гранд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за вересень 2014 року» № 514/23-01-22-04/39015627 від 27.11.2014 року, акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2014 pоку пo 31.08.2014 pоку» № 532/22-03/38857644 від 02.10.2014 року, акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2014 pоку пo 31.07.2014 pоку» № 459/22-03/38857644 від 03.09.2014 року, як на докази недійсності зазначених вище правочинів, оскільки відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України таких документів не було надано до суду, а відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання зазначених вище договорів підряду, укладених між позивачем та ПП «Фленкер-Ф», ПП «Кратос-Гранд», недійсними.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року, в адміністративній справі № 810/5845/14 за позовом ПП «Фленкер-Ф» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення до АІС «Податковий блок» відомостей на підставі Акта від 03.09.2014 року № 459/22-03/38857644 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року»; зобов'язано ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з АІС «Податковий блок» відомості, внесені на підставі Акта від 03.09.2014 року № 459/22-03/38857644 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року».

Також постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року, в адміністративній справі № 810/6355/14 за позовом ПП «Фленкер-Ф» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф», результати якої оформлено актом від 02.10.2014 року № 532/22-03/38857644; визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Фленкер-Ф» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 02.10.2014 року № 532/22-03/38857644; зобов'язано ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області відновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) показники податкової звітності ПП «Фленкер-Ф» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 02.10.2014 року № 532/22-03/38857644.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року, в адміністративній справі № 823/3461/14 за позовом ПП «Кратос-Гранд» до ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській обл. про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Кратос-Гранд» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 07.11.2014 року № 428/23-01-22-04/39015627; зобов'язано ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області відновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби Міністерства доходів і зборів України показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Кратос-Гранд» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 07.11.2014 року № 428/23-01-22-04/39015627.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ТОВ «Денза Констракшен» є організація будівництва будівель. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що роботи (послуги), отримані за вказаними вище договорами підряду, придбавались ТОВ «Денза Констракшен» з метою виконання власних зобов'язань, як підрядника, перед ТОВ «Кнауф Маркетинг» (Договір підряду № 11-08 від 11.08.2014 року; Договір підряду № 4-09 від 04.09.2014 року), ТОВ «Уніті-Барс» (Договір генерального підряду № 3-07 від 01.07.2014 року), ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» (Договір генерального підряду № 25/12 від 25.12.2013 року).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що отримання послуг від ПП «Фленкер-Ф» та ПП «Кратос-Гранд» відповідає меті та видам господарської діяльності позивача.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів відповідача про нікчемність зазначених вище договорів, укладених між позивачем та ПП «Фленкер-Ф», ПП «Кратос-Гранд», оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, ч. 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ПП «Фленкер-Ф», ПП «Кратос-Гранд», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

В силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.9 та п. 201.10. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що судом встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами реальних господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було допущено спірних порушень вимог податкового законодавства, а тому у відповідача також відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС У м. Києві - Артеменко Єлизаветою Ігорівною - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 01.10.2015 року.

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.