Ухвала суду № 51759642, 28.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/5513/15 Головуючий 1 інстанції - Єрьоміна О.В.

Справа № 634/1418/13-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - земельні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Трішкової І.Ю., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Аграрний дім ім Горького» на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до TOB «Аграрний дім ім. Горького» про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позову посилалася на те, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Лебедівської сільської ради Сахновщинського районуХарківської області від 11 вересня 2001 року №41/2 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 282 він є власником земельної ділянки загальною площею 4,59 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської облаласті.

Вказану земельну ділянку використовує ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» відповідно до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 від 20 травня 2005 року, який було зареєстровано у Сахновшинському РB ХРФ ДП ДЗК 27.03.2008 року № 040870200266.

Зазначений договір оренди земельної ділянки він не вкладав та не підписував, доручення від свого імені на укладення договору нікому не надавав. Між ним та TOB «Аграрний дім ім. Горького» акти прийому-передачі не складалися та не підписувалися. Підпис орендодавця у всіх вказаних документах не належать йому, а виконаний іншою особою.

Оскільки даний факт є суттєвим порушенням чинного законодавства та його прав, він звернувся до суду з зазначеним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказав, що договір є дійсним, оскільки позивач отримував орендну плату, а це є обставиною, що свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов договору, оскільки ОСОБА_1 прийняв умови спірного договору а реєстрація цього договору в Сахновщинському РВ ХРФ ДП ДЗК є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникненя права оренди земельної ділянки. Крім того, посилаючись на пропуск строку позовної давності із зверненням до суду, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 30 квітня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1, визнано неукладеним договір оренди земельної ділянки а. с. 93-95).

Вказане рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2014 року в частині визнання договору оренди земельної ділянки неукладеним. Вирішено визнати договір оренди земельної ділянки недійсним, в іншій частині рішення залишено без змін а. с. 111-114).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 грудня 2014 року скасовані рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 30 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2014 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції ( а. с. 158-161).

При новому розгляді позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати договір оренди земельної ділянки недійсним ( а. с. 182-185).

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 червня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки; зобов»язано відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку, з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати та витрати по сплаті експертизи. ( а. с. 294-296).

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Аграрний дім ім Горького» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення районного суду та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Зазначає, що позивач регулярно отримував орендну плату за договором оренди землі в розмірі, встановленому договором, та не порушував питання щодо його неукладеності, тим самим приймаючи умови даного договору. Вважає, що державна реєстрація вказаного договору оренди земельної ділянки в період строку його дії є підтвердженням та забезпеченням того, що TOB «Аграрний дім ім. Горького» правомірно, відповідно до законодавства України, використовує орендовану у позивача земельну ділянку.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимог ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, повного волевиявлення між ними на укладення договору оренди земельної ділянки, що належить позивачу, не було. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи за № 2313 від 31 березня 2014 року, підписи від імені ОСОБА_1 в примірнику договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 від 20.05 2005 року, примірнику акту прийому-передачі земельної ділянки від 20.05.2005 року, примірнику протоколу погодження порядку, умов та строків сплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2005 року виконані не ОСОБА_1. Тобто було встановлено відсутность волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди земельної ділянки, так як підпис в примірнику цього договору не наледить йому, тому вищезазначений поравочин є недійсним .

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як вони є обгрунтованими, відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Право власності на землю гарантується відповідно до ст. 14 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч 1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.І ст. 210, ч.З ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним.

Згідно ч. 2 ст 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6,627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Згідно ч 3 ст 203 ЦК України правочин є дійсним якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка розміром загальною площею 4.59 га. яка видана на підставі рішення Лебедівської сільської ради народних депутатів від 11 вересня 2001 року № 41/2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Лебедквської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія IV-XP №02870, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 282 .

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 від 20 травня 2005 року, між ОСОБА_1 та TOB «Аграрний дім їм. Горького», договір було зареєстровано у Сахновщинському РВ ХРФ ДП ДЗК 27.03.2008 року №» 040870200266.

Земельна ділянка була передана в користування TOB «Аграрний дім ім. Горького» згідно акту прийому -передачі земельної ділянки від 20.05.2005 р.

Між тим, як з'ясовано судом сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, повного волевиявлення між ними на укладення договору оренди земельної ділянки, що належить позивачу, не було.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи за № 2313 від 31 березня 2014 року, підписи від імені ОСОБА_1 в примірнику договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 від 20.05 2005 року, примірнику акту прийому -передачі земельної ділянки від 20.05.2005 року, примірнику протоколу погодження порядку, умов та строків сплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2005 року виконані не ОСОБА_1.

Частиною першою ст 215 ЦK України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.З ст.203 ЦК України

Отже, наявність вільного волевиявления учасників правочину є однією з необхідних умов

визнання останнього дійсним, а відсутність волі учасника правочину при його укладенні є підставою для визнаная такого недійсним.

Судова колегія знаходить необґрунтованими доводи апелянта про те, що позивач схвалив договір оренди, прийнявши дo виконання, отримував кошти за користування ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» належної йому земельної ділянки. Вказані доводи не свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про наявність договору та не спростовують висновків щодо відсутності волевиявлення позивача на вчинення оспорюваного правочину.

Твердження ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» про пропуск ОСОБА_1 позовної давності є безпідставними. ОСОБА_1 договір оренди не підписував, про існуваня спірного договору дізнався лише у 2012 році, а свідок зазначила, що кошти за користування земельної ділянки виплачувалися ще з 2000 року, а спірним є договір оренди земельної ділянки від 20 травня 2005 року №346. Тому посилання ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчилювати з моменту укладання спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею суперечить нормам статті 261 ЦК України. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не знав про існування договору оренди. Тому факт отримання ОСОБА_1 коштів за користування ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» належною йому земельною ділянкою не свідчить про те, що він знав про наявність такого договору.

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди земельної ділянки, так як підпис в примірнику цього договору не наледжить йому . За таких обставин вищезазначений поравочин є недійсним.

Згідно ст. 216 ч.2 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тому рішення суду першої інстанції є правильним також і в частині зобов»язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» відхилити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: