Рішення № 51757780, 22.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/3755/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1658/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Баса О.Г., Карпусь С.А.,

при секретарі - Бондарі О.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

23 лютого 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, що 2 лютого 2010 року між ним та ОСОБА_5, ОСОБА_3 було укладено договір позики, за яким він передав останнім 5000 доларів США під 15 %. Позичальники зобов'язались повернути кошти за першою його вимогою. На підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була написана розписка.

Він неодноразово звертався до відповідачів з вимогою повернути кошти та відсотки, проте вони від цього ухиляються, постійно уникають розмов та зустрічей, не реагують на його прохання щодо добровільного виконання умов договору.

А тому, просив суд, стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становить 136789 грн. 50 коп.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг у сумі 5000 дол. США, що за курсом Національного Банку України становить 136789 грн. 50 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2015 року відмовлено у перегляді даного заочного рішення.

Непогоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав

________________

Доповідач у першій інстанції Логінова С.М. Провадження № 22-ц/792/1658/15

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 27

апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Рішення вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене без врахування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також з порушенням основоположних принципів цивільного законодавства - справедливості і розумності.

Стверджує, що ОСОБА_3 жодних розписок про отримання коштів не писала, своїх зобов'язань перед ОСОБА_4 не визнає. Заочний розгляд справи позбавив її можливості подати клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

В порушення роз'яснень пленуму Верховного Суду України, зазначених у постанові № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, суд першої інстанції стягнув солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становить 136789 грн. 50 коп., на день подання позову до суду, а не ухвалення рішення. Натомість, на день ухвалення рішення еквівалент 5000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України є значно меншим та становить 102853 грн. 50 коп.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить її відхилити, а заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року залишити без змін. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні виходячи з такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 лютого 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачам 5000 доларів США, а вони зобов'язались повернути їх на першу вимогу останнього (а.с. 5).

21 січня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до відповідачів з письмовою вимогою про повернення взятих в борг коштів (а.с. 24, 25). Однак, такі були проігноровані та гроші до цього часу не повернуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Встановивши, що відповідачі порушили виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо солідарного стягнення з боржників боргу за договором позики.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 жодних розписок про отримання коштів не писала, а отже, у неї не виникло будь-яких грошових зобов'язань перед ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Зокрема, з копії розписки, наявної в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 позичили у ОСОБА_4 5000 доларів США та зобов'язуються дані кошти повернути по першій вимозі їх власника з відсотками, про що розписалась, шляхом напису свого прізвища, ініціалів та проставлення підпису.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто законодавець розмежовує види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 ЦК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, суд може визнати недійсним договір у випадку звернення особи з таким позовом до суду. Натомість, даний правочин є правомірним, дійсним, а отже, взяте зобов'язання по поверненню коштів, - таким, що підлягає виконанню.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо розміру стягнутої суми заборгованості, то вони є обґрунтованими, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України). Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом ( ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 14 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Всупереч зазначеній нормі, суд першої інстанції стягнув з відповідачів на користь ОСОБА_4 борг в сумі 5000 доларів США, перевівши іноземну валюту в українську за курсом, встановленим Національним банком України, не на день ухвалення рішення, а на день звернення ОСОБА_4 з позовом до суду - 19 лютого 2015 року, який становив 2735,79 грн. за 100 доларів США. Натомість, станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення (14 травня 2015 року) офіційний курс гривні до долара США становив 2057,0787 грн. за 100 доларів США. У зв'язку з цим, суду першої інстанції слід було застосувати такий розрахунок: 5000 доларів США х (2057,0787 грн. за 100 доларів США) = 102853 грн. 93 коп.

За таких умов, рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих коштів підлягає зміні у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Що стосується розміру судових витрат, то такі перерозподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають, оскільки позов задоволено повністю, а отже вони підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача саме в тому розмірі, в якому вони були сплачені останнім згідно вимог Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року в частині розміру стягнутих коштів змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг у розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова