Постанова № 51757352, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8570/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брігус» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Брігус» про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі: Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брігус» про скасування постанови державного виконавця Гудзь Р.В. органу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 22.12.2014 року у виконавчому провадженні ВП №40946240 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанову №З-1909/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.09.2013 року, якою на підставі виявлення під час перевірки факту не забезпечення замовником будівництва ТОВ «Брігус» під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі під житловий будинок з облаштуванням 69 квартир здійснення технічного нагляду за будівництвом по вул. Лісова, 24 та вул. Щолківська, 16 в м. Бровари Київської області постановлено визнати ТОВ «Брігус» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накласти штраф у сумі 41 292,00 грн.

В свою чергу, головним державним виконавцем Відділу за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови №З-1909/1, виданої 19.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про стягнення з ТОВ «Брігус» на користь державного бюджету коштів у розмірі 41 292,00 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2013 року (ВП №40946240).

Водночас, постановою державного виконавця Гудзь Р.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.12.2014 року у зв'язку з вжитими державним виконавцем заходами по зведеному виконавчому провадженню з'ясовано, що згідно повідомлення УДАІ ГУМВС України у м. Києві транспортних засобів за боржником не зареєстровано, згідно повідомлення Інспекції державного технічного нагляду майна за боржником не зареєстровано, згідно повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутні, згідно повідомлень банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні, згідно відповіді Держагенства України земельні ділянки не зареєстровані, а виходом державного виконавця за адресою боржника ні боржника, ні майно, належне йому на праві власності, розшукано не було, постановлено виконавчий документ - постанову №З-1909/1, виданої 19.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про стягнення з ТОВ «Брігус» на користь державного бюджету коштів у розмірі 41 292,00 грн., - повернути стягувачу.

Вважаючи постанову від 22.12.2014 року у виконавчому провадженні №40946240 необґрунтованою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті зазначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до статті 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 1 статті 55 Закону, державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, 18.12.2014 року складено акт, згідно якого виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а, боржника та майна належному йому не розшукано.

Стосовно здійснення інших дій у виконавчому провадженні, та у вказаних матеріалах справи містяться листи Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві №04-03/330 від 16.01.2013, №04-03/7485 від 30.12.2013, якими державного виконавця повідомлено про відсутність реєстрації за боржником великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води.

Лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №29/09/138/нк від 10.01.2014 свідчить про відсутність у боржника пакетів акцій емітентів.

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в місті Києві №02/4-3957 від 04.12.2013, у боржника відсутні зареєстровані за ним трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми.

Лист Державної авіаційної служби України від 09.12.2013 №20.19-14465 свідчить про відсутність зареєстрованих за боржником повітряних суден.

Також матеріали виконавчого провадження містять відповіді територіальних управлінь Державного агентства земельних ресурсів України про відсутність зареєстрованих за боржником земельних ділянок.

А згідно повідомлень банківських установ, кошти на рахунках боржника у банку - відсутні.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем вжито всіх заходів примусового виконання рішень, та правомірно винесено оскаржувану постанову.

Таким чином, колегією суддів не встановлено протиправності дій державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження №40946240, зокрема, при винесенні постанови про повернення виконавчого документа від 22.12.2014 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення даного позову.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 183-2, 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брігус» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Брігус» про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.