Ухвала суду № 51757340, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 705/4169/15-а

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

30 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на постанову Уманьского міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій, скасування постанови про накладення штрафу від 02.07.2015 у ВП №44099308,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки оформлена без дотримання вимог, встановлених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з адміністративного позову, предметом спору є дії головного державного виконавця та постанова про накладення штрафу від 02.07.2015 у ВП №44099308.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно – правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зазначена правова позиція зумовлена практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням у справі «Щокін проти України», з якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

В даному випадку реалізація оскаржуваної постанови може призвести до зменшення майна позивача, що є втручанням до його майнових прав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності постанов про накладення штрафу, оскільки такий позов спрямований на збереження майна особи від неправомірного його перерозподілу на користь держави.

Враховуючи наведене, даний адміністративний позов має одночасно майновий і немайновий характер, відповідно в частині вимог про визнання незаконними дій - немайновий характер, про скасування постанови про накладення штрафу від 02.07.2015 у ВП №44099308 – майновий характер (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 17 квітня 2015 року у справі №21-547а15).

Відповідно, судовий збір повинен складати 36,54 грн та 913,50 грн, проте апелянтом не наданий документ про сплату судового збору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом в скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до вирішення справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що для сплати судового збору йому треба пройти певну процедуру. Також зазначає, що видатки розпорядника бюджетних коштів – Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, на 2015 рік значно скорочені, а на сплату судового збору взагалі обмежені. Разом з тим, відповідача вказує, що станом на сьогоднішній день, кошти за відповідним кодом бюджетної класифікації для Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відсутні, при цьому не додаючи до апеляційної скарги будь – яких доказів на підтвердження вказаних обставин. На думку відповідача вказані обставини є поважними причинами для відстрочення сплати судового збору, при цьому не надаючи докази, що в подальшому на казначейських рахунках будуть наявні кошти на сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні будь-які поважні підстави для звільнення, відстрочення відповідача від сплати судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з метою надання апелянту можливості документу про сплату судового збору у належному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків до 16 жовтня 2015 року шляхом надання суду документа про сплату судового збору у належному розмірі.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Ю.А. Ісаєнко